Брехня... Вона тепер скрізь. Тече бурхливою річкою у розмовах, нотатках, рекламних щитах та газетах. Банальна і звичайна. Для чогось, а подекуди і без потреби. В буденному діалозі, по твоїх очах і схвильованих нотках голосу бачу стару добру знайому - брехню. Навіщо? Вона ж тільки псує все.
Він - суворий керівник, турботливий батько і дідусь, імпульсивний чоловік, поряд з яким - розуміюча і кохана дружина. Він любить співати, грати у футбол, отримувати духовне натхнення у храмі, і вірить, що час - найкращий лікар. Його дитинство не було легким, а батьки - багатими, тому він знає ціну кожній копійці і кожній хвилині. А ще цей чоловік впевнений, що хорошого результату можна досягти лише наполегливістю і працею, нехай навіть важкою.
У селі, де колись минуло її дитинство, Ярина не була кілька років. Тепер вона йшла вулицею і зацікавлено роззиралася довкола. Майже нічого не змінилося. Такі ж, обгороджені дерев’яним частоколом, обійстя, побілені ззовні хатинки. Двори потопають у зелені садів, які цьогоріч вродили рясно-рясно. Яблуневі віти аж до землі повгиналися під вагою соковитих яблук. Синіють сливи й золотіють груші. Раз по раз з-поміж зелені вигулькують дитячі обличчя. Зрідка - старечі. Ось мине цей перелісок, а там і хатинка тітки Гапки, через метрів вісімдесят від якої мешкають і Яринині батьки.
Незважаючи на зайнятість, майор внутрішньої служби Юрій КОРЕЦЬКИЙ чимало часу “вбивав” на колекціо-нування речей, що мають відношення до вогнеборців різних часів і країн. І колекція його нараховує понад сто експонатів. Частину зібрання залишив у Дубні, бо його наступник Микола Домарацький пообіцяв продовжити розпочате попередником і поповнити раритети.
В народі кажуть: сильний духом переборе перешкоди, свого доб’ється. От і Василь ЗАХАРОВ здійснив власну мрію, обзавівся… ставком. Ні, не приватизував, як дехто, готовеньке, а викопав сам водойму біля власного обійстя, в самісінькому центрі міста. Ще й птахів там “прописав”.
На знімку: Василь Захаров (справа) має чим пригостити знайомого
Ця жінка по-своєму унікальна. У неї не бракує сильних рис характеру. Про неї можна було б написати окремий розділ до книги рекордів не лише нашого міста, але й України. Розумна, невтомна, енергійна, чуйна, сильна, проста і приємна у спілкуванні. Щира усмішка притягує до себе так сильно, що хочеться говорити й говорити… Найприємніша жінка, з якою довелося поспілкуватися автору, помічник прокурора Рівненської області з питань захисту прав і свобод неповнолітніх Ольга КРОТ.
Всі ці екстремальні трюки сестри-близнята проробляли під пісню “Це не фінал”. Саме з нею відомі кримські артистки у 2007 році виступили у фіналі популярного телепроекту “Шанс”. Ще тоді вони вирішили обов’язково зняти кліп на цей хіт. І тільки зараз їм все ж таки вдалося вирватися з гастрольного графіка і реалізувати мрію.
- А, знаєш, Вірунько, ти така красуня… Рідкісна… - раз по раз клацаючи фотооб’єктивом, захоплений Льонька осипав компліментами струнку чорняву дівчину, що позувала йому для зйомки. - Ось так-так. Отак. Молодчина. А тепер розкрийся - розстебни блузочку. Ну! Та чого ж ти… Покажи свою красу. Чого соромишся? Ти ж гарна. Нехай соромляться ті, у кого нема чого показувати…
Майже до сорока років я свято вірила у те, що кохання - це благо, а будь-яка зрада, тим паче зрада коханої людини - розчарування та біда. Пишу ці слова, а на вустах - гірка посмішка. Це посмішка мого Ангела-охоронця, котрий накрив мене у хвилини глибокого відчаю та біди своїми крильми та повернув у цей світ доживати відведені долею роки. Для себе, для дочки та батьків…
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 