Михайло ХОЛОД: “Люди можуть обійтися без усього, окрім їжі”

20 липня виповниться 15 років з часу заснування у Рів-ному товариства з обмеженою відповідальністю фірми “МІСАН”. Це підприємство успадкувало кращі традиції колишнього радянського плодоовочторгу, що мав добре налагоджені зв’язки з виробниками овочів, фруктів та 21 власний магазин. На жаль, після банкрутства в часи галопуючої інфляції середини 90-х років Рівненського ОРПК цю торговельну мережу було повністю втрачено, крім двох магазинів. Один з них (на Черняка, 10) нині торгує сантехнікою, а приміщення другого (на Київській, 44) частинами повністю викупило ТОВ “МІСАН”. “Наше підприємство, - розповідає голова правління товариства з обмеженою відповідальністю “МІСАН” Михайло ХОЛОД (на фото), - вчасно вийшло зі складу ОРПК, завдяки чому нам вдалося зберегти, а згодом і розширити свою матеріальну базу. Спочатку викупили праву половину магазину, потім - ліву, наразі викупили й готуємося освоїти підвальне приміщення. Півтора десятка років ми не зраджуємо своєму профілю: оптова і роздрібна торгівля овочами, забезпечення продуктами харчування населення та бюджетних організацій - дитячих садків та лікарень”.

“За фахом - професійний комерсант”

- Пане Михайле, що спонукало Вас започаткувати власну справу?

- Коли в незалежній Україні почала формуватися ринкова економіка, я одразу почав розмірковувати над тим, яким бізнесом зайнятися, - адже перед українцями відкривалися широкі можливості. Ними потрібно було правильно скористатися. Я за покликанням і фахом - професійний комерсант. У 1975 році закінчив Рівненський технікум радянської торгівлі (нині комерційний технікум), потім заочно у 1987-му - Київський торгово-економічний інститут. Під час навчання працював на базі ОРПК, де виріс з експедитора до завідуючого бази.

Звичайно, мені з моїм 20-річним професійним досвідом було не важко переконати себе й молодшого брата Олександра, що, за великим рахунком, люди можуть обійтися без усього, окрім їжі. Тож бізнес, побудований на торгівлі та доставці продуктів харчування, зокрема овочів, став нашою сімейною справою - брат працює комерційним директором товариства “Місан”.

- Найважчий період в історії Вашого підприємства.

- Кінець 90-х років. Ви знаєте, що таке співпраця з державними структурами? Це зараз є більш-менш сформована система державних закупівель, якийсь порядок і постійність. А в ті часи ми по півроку не отримувати кошти. Купували товар, коли долар був дві гривні, а одержували кошти від боржників, коли “зелений” став удвічі дорожчим. Інфляція з’їдала все, але ми не впадали у відчай, продовжували утримувати ринок, сподіваючись на вихід економіки із кризи. Час підтвердив правильний вибір стратегії поступового розвитку нашого бізнесу. Навчені гірким досвідом ОРПК, який не зміг повернути банку кредит, через що і став банкрутом, ми ніколи не брали банківських кредитів, намагалися обходитися власними обіговими коштами, при необхідності позичали у друзів.

“Головна конкурентна перевага”

- Чим ще займається товариство?

- До того, як будівельну галузь загнали в глухий кут, у нас успішно працювало кілька бригад, які виконували ремонтні роботи, зокрема у під’їздах будинків нашого міста. Оскільки зараз на такі роботи коштів у міському бюджеті обмаль, цю діяльність довелося згорнути. Але роботи будівельникам не бракує. Ми окультурили матеріальну базу, готуємо нові проекти, реалізація яких дозволить створити нові робочі місця. Частину торгових площ здаємо в оренду.

Мобільності та ефективності нашому бізнесу додало створення на базі підприємства кількох приватних фірм, одну з яких очолює моя дочка. Моя перша дружина веде справи у кафе “Мономах”, а друга відкрила біля автотранспортного технікуму перукарню “Відін”.

- За яким принципом формується основний асортимент овочів, які пропонуєте споживачу?

- Ми виходили, так би мовити, із “борщового набору”: картопля, цибуля, морква, буряк, капуста. Адже борщ для багатьох слов’янських народів - традиційна, я би сказав, культова страва, від якої вони ніколи не відмовляться. До речі, ніхто у Рівному, крім нас, не закладає овочі на зимове збереження, як колись це робив ОРПК: до 10 тисяч тонн картоплі, 1 тисяча тонн столового буряку, 1800 тонн цибулі, моркву тощо. З цією метою “МІСАН” постійно здійснює прямі закупівлі овочів, особливо картоплі, від населення. Власне, вміння зберегти овочі, без втрати їхньої якості, є запорукою успіху овочевого бізнесу, нашою головною конкурентною перевагою. Адже наприкінці весни - на початку літа, коли ще триває торгівля торішніми овочами (бо “нові” ще не встигли вирости), “МІСАН” лишається чи не єдиним оптовим постачальником, що зумів їх зберегти.

- Як Ви ставитеся до співпраці з місцевими виробниками продуктів харчування?

- Звичайно, наріжним каменем нашої співпраці є ринкова ціна, що формується в умовах жорсткої конкуренції між учасниками ринку. Водночас ми розуміємо: якщо продукція місцевих виробників буде присутня в магазинах, то будуть збережені робочі місця, надходитимуть податки до бюджету. Тому намагаємося на взаємовигідних умовах працювати з ковбасними цехами Тучина, Межиричів, Корця, а також із рівненським підприємцем Владиславом Дуніним, який ще в радянські часи працював технологом на м’ясокомбінаті.

“Ми завжди працювали чесно і легально”

- Що, на Вашу думку, найбільше гальмує розвиток ділової активності в Україні?

- Сьогодні найактуальніша проблема вітчизняного бізнесу полягає в тому, що усі державні програми з підтримки розвитку малого підприємництва не виконуються. Хоча перед виборами практично всі обіцяли “золоті гори”, згодом чомусь усе забувається народними обранцями. А нинішні рейди з перевірками з накладанням на підприємців чималих сум штрафів можуть негативно вплинути на малий та середній бізнес. Тож є великий ризик, що підприємці змушені будуть припинити свою діяльність або відійти “в тінь”, що спричинить напругу з наповненням бюджету та зростання безробіття в країні. Мене не влаштовує ні перший, ні другий варіант: ми завжди працювали чесно і легально, просто слід правильно організувати ефективний товарообіг. Щоб товари не залежувалися, треба вміти їх вигідно купити і вчасно продати. Якби ще держава трошки допомагала кредитами, то малий і середній бізнес дихав би на повні груди…

- …І частіше надавав благодійну допомогу соціально незахищеним громадянам, які і до кризи ледь зводили кінці з кінцями.

- Справді, ми постійно допомагаємо різним благодійним фондам, ветеранам війни і праці. Для нас важливо, щоб ця допомога була адресною, аби її отримала людина, якій вона конче необхідна.

“Угоди затверджую потиском руки”

- Головна, на Ваш погляд, умова процвітання підприємства.

- Постійна турбота про кадри. У нашому торговому комплексі працює сорок чоловік, а плинності кадрів практично немає. З тими, що вийшли на пенсію, підтримуємо зв’язок, надаємо їм посильну допомогу. Переконаний, що уважне ставлення до працівників завжди окупиться сторицею, а тому намагаюся не ганяти і виганяти людей, а виховувати, чітко направляти і підказувати їм, що і як робити. Хотів би відзначити професіоналізм і сумлінне ставлення до справи головного бухгалтера фірми Валентини Гавришок, нового завмага Світлани Миронець, завідуючих відділами - дівчата добре знають свою роботу, усіх наших працівників. Підприємство також піклується про їх оздоровлення - маємо власну, придбану на аукціоні, базу відпочинку у Хрінниках біля самого водосховища.

- Якими принципами ділового партнерства керуєтеся у веденні бізнесу?

- Порядність, чесність і дотримання фінансових зобов’язань. З людьми, які мене знають багато років, ділові угоди затверджую потиском руки.

- Ваші захоплення.

- З 14 років я мисливець, не пропускаю жодного сезону полювання, особливо зимового. Рибальством захопився після армії. Спілкування з друзями на лоні природи піднімає настрій, додає наснаги в роботі.

Дякую за інтерв’ю.

Товариство з обмеженою відповідальністю “МІСАН”

33027, м. Рівне, вул. Київська, 44.

Тел.: (0362) 23-52-19, факс: (0362) 28-29-82.