Організм легко засвоює клітковину гарбуза, завдяки чому страви з цього овочу рекомендують для лікувального та профілактичного харчування. Оскільки у гарбузі багато солей міді, заліза й фосфору, які позитивно впливають на кровотворення, його вживають для профілактики недокрів’я, а ще, завдяки великому вмісту пектину, що сприяє виведенню холестерину, - атеросклерозу.
Гарбузовий м’якуш, у якому міститься багато каротину, вітамінів С, В1, В2, вживають для поліпшення функціональної діяльності кишечнику (від запорів).
Регулярне вживання сирого гарбуза, соку з нього, гарбузових каш та інших страв покращує травлення, зменшує набряки. Його радять людям із харчовою алергією як страву, що має гіпоалергенні властивості.
Страви з гарбуза рекомендують вводити у раціон хворих на гепатит та холецистит, людям із жовчнокам’яною хворобою, хронічним колітом та ентероколітом у стадії загострення, із захворюваннями серцево-судинної системи (гіпертонія, атеросклероз із недостатністю кровообігу), з гострим і хронічним нефритом та пієлонефритом. Гарбуз рекомендують вагітним у разі нудоти.
Також тим, хто переніс хворобу Боткіна, бо діючі речовини м’якуша прискорюють відновлення антитоксичних функцій печінки. У лікуванні хвороб нирок вживають не сам м’якуш, а свіжий сік із сирого гарбуза - по 0,5 склянки на добу. Також він має і заспокійливі властивості, поліпшує сон.
Страви з гарбуза як засіб для виведення надлишку рідини з організму (водянка, хвороби нирок) треба вживати протягом 3-4 міс. у сирому вигляді по 0,5 кг, а у вареному й печеному - до 1,5-2 кг щодня.
З косметичною метою використовують як свіжий, так і варений м’якуш гарбуза.