Талановитий музикант не повинен грати за “дякую”,

- Орган у моєму житті з’явився цілком випадково, - говорить артистка. - Коли я здобувала освіту піаніста в Казанській державній консерваторії, до нас завітав професор Московської консерваторії і відкрив клас органа. У цей клас мене записали, навіть не запитавши, хочу я цього чи ні. Ось так і вийшло, що зараз я маю два дипломи - органіста й піаніста.

Катерині Огарковій подобається грати на нових або ж зовсім давніх, історичних інструментах. Непоганий орган, за її словами, є в Дніпропетровську.

- Там неперевершена акустика, в будь-якій точці залу все чудово прослуховується, особливо неперевершено звучить музика бароко. Тому я ніколи не відмовляюся, коли мене запрошують на фестиваль ім.Баха в Дніпропетровськ, - із захопленням розповідає пані Катерина.

А втім, її ім’я відоме не тільки в музичних колах України, а й далеко за її межами. Свого часу їй пощастило навчатися в Голландії, в літній академії органістів. Там вона грала на багатьох історичних інструментах. У Амстердамі був навіть орган 12-го століття.

- Там у кожному храмі є по 2-3 органа, неперевершена акустика, живе звучання, - ділиться враженнями Катерина Огарко ва. - А нещодавно впродовж трьох місяців я гастролювала з Львівським оркестром у Південній Кореї, де спілкувалася з багатьма відомими музикантами, брала участь у цікавих концертах. Усе відбувалося ніби на одному подиху. Були навіть так звані “зелені” концерти, на яких виконавці під час виступів жартували над диригентами, над слухачами, над собою...

Повернувшись додому, в Рівне, Катерина з ностальгією згадувала гастролі, думала про те, як багато нам ще потрібно зробити для того, щоб досягнути хоча б подібного рівня виконавської майстерності. В Україні, на жаль, немає школи органа, немає яскравих особистостей, які б навчали молодь грати на цьому унікальному інструменті. А концерти влаштовуються переважно тільки для того, щоб заробити гроші.

- На мою думку, шоу-бізнес - це цілком нормально, але на першому місці повинні бути не хворобливі амбіції і прагнення до великих заробітків, а професійна совість, - зауважує артистка. - Зараз дуже модно організовувати класичні проекти у вигляді невеличких шоу, щоб зацікавити глядача. У такий спосіб працює, наприклад, російський співак Микола Басков. Це чудово, але я вважаю, що класика – це елітне мистецтво, на якому багато заробити сьогодні просто неможливо.

Звичайно, талановитий музикант не повинен грати за борщ, за три гривні і за “дякую”, - говорить Катерина Огаркова. - Одна справа – сольний концерт, а інша - масові заходи, під час яких музикантів примушують виходити на сцену. Це надзвичайно принижує артиста. Тому дуже важко брати участь у масових заходах. Тоді, як правило, мене ніхто не хоче слухати, а я ж, навпаки, хочу вийти на сцену і поговорити зі слухачем.

У кожного митця є своє творче амплуа. Є своя маленька невловима таємниця і в Катерини Огаркової, хоча сама вона не вважає себе супер-зіркою. А сцена її абсолютно не виснажує, навпаки, додає натхнення. Може, тому, що вона - фанат музики, причому, різних напрямів і стилів. А якщо там ще є елемент живого виконання, - то це взагалі чудово. Навіть у електронній музиці, на думку Катерини Огаркової, можна віднайти щось цікаве.

...Коли ця тендітна жінка виходить на сцену, органний зал наповнюється винятковим звучанням цілого музичного ансамблю. Тут вам і оксамитовий тембр віолончелі, і грізні голоси труб та тромбонів... Могутня хвиля неповторних звуків переможно піднімається над буденністю. І важко повірити, що творить це диво людина, в житті якої орган з’явився цілком випадково.

- Спочатку музика вибрала мене, а вже потім я приросла до неї душею, - напівжартома зауважила Катерина. - Як інакше пояснити те, що я, в минулому спортсменка зі значними досягненнями, сьогодні не уявляю свого життя без органу.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: