Серед студентських доробків можна було побачити ледь не всі жанри мистецької творчості - своє місце знайшли осінні квіти, виготовлені з пожовклого листя, що подарувала осінь; килим польових квітів розкинувся на вишиваній серветці; сором’язливо визирала поодинока волошка з бісеру, кольору індиго. А весільним рушникам, то й взагалі ліку не було, так і хотілося заспівати: “Два кольори мої, два кольори, червоне - то любов, а чорне - то журба…” Андрія Малишка.
Звісно, не обійшлося і без художньої творчості: у графічному вигляді постав величний Собор та розлогий букет весінніх квітів. Також можна було зазир-нути у дитинство за допомогою альбому малюнків, сюжетом яких стали кадри з дійснеївських та вітчизняних мультфільмів та їх персонажі.
Здивувала “компанія” дам з парасольками - одна кокетливо розмістилася на вишитій серветці, інша - замріяно споглядала на кружляння осіннього листя, частиною якого і сама була. Тут навіть можна було побачити пластилінові символи року за китайським календарем - кмітливий Щур, впертий Бик, і зовсім негрізний Тигр, а поряд виблискувала яскравими кольорами на вугільно-чорному тлі петриківська Пава, виконана маслом.
Родзинкою колекції стала витончена білосніжна Либідь в стилі орігамі, яка посідала поряд з ніжною вишиванкою із зображенням справжньої ніжної лебединої вірності.
Таким чином студенти побажали на 8 Березня бути всім такими ж прекрасними, неординарними, талановитими, загадковими та непередбачуваними, нести у світ такі ж добрі й світлі почуття, як і їхня колекція мистецьких доробків.