Вчитель - звучить гордо

Автора змусило замислитися над цим зустріч із Світланою Кирилівною Богатирчук-Кривко, людиною, яка багато років свого життя віддала праці в галузі освіти і пройшла нелегкий шлях від простого вчителя до заступника міського голови Рівного. І хоч сьогодні пані Світлана працює начальником Головного управління Держкомзему у Рівненській області, вона, як керівник профільної комісії міської ради, як ніхто інший знає усі негаразди та здобутки освітян міста. Тому наша бесіда швидше нагадувала аналіз ситуації в галузі, ніж інтерв’ю до професійного свята - Дня вчителя.

- За останні десятиріччя роль вчителя дещо змінилася, - розповідає Світлана Кирилівна. - Раніше викладач був головним носієм інформації для дитини. Від того, що і як говорив вчитель залежало формування особистості учня. Зрозуміло, що навіть в ті часи школа не була і не могла бути єдиним джерелом інформації для дітей. Сім’я і досі залишається важливим середовищем, де виховується юний громадянин. Але у школі закладалися підвалини знань, розуміння світу, громадської позиції учня. Сьогодні це не зовсім так. Є Інтернет, телебачення, література, засоби масової інформації, за допомогою яких діти можуть дізнатися про все, що їх цікавить. У таких умовах вчитель, окрім виконання своїх, суто професійних обов’язків, повинен бути людиною, яка допомагає учню орієнтуватися в цьому інформаційному морі, зробити правильні висновки. Це неможливо без знань психології, організаційних здібностей і навіть в певній мірі акторського таланту.

Нещодавно було проведено соціологічне дослідження серед молодих вчителів. На запитання: “Чому ви вирішили стати учителем?”, 30 відсотків респондентів відповіли - “Хочу в цій професії самореалізуватися”. Також серед чинників, що вплинули на рішення працювати на освітянській ниві, були соціальна складова та матеріальна зацікавленість.

- Надзвичайно хороший показник, що сьогодні фах вчителя вважається багатьма молодими людьми доволі соціально високим. Це позитивно. Я пам’ятаю часи, коли в нашій галузі по шість місяців не виплачувались доволі мізерні зарплати і як наприкінці дев’яностих мені, тоді начальнику управління освіти Рівного, доводилося заспокоювати на мітингах вчителів, які були доведені до відчаю своїм злиденним становищем. Дуже важко було пояснити колегам, чому галузь опинилась в такому жахливому стані. Однак, навіть в тих умовах нам вдавалося різними шляхами утримувати високий рівень творчої праці викладачів міста. Ми не переривали процес обміну досвідом із колегами з інших регіонів держави і наші вчителі їздили переймати досвід до інших країн СНД. Прагнули брати найкраще з того, що з’являлося в галузі і вже за досить короткий термін нам це вдалося. Вчителі Рівного виборювали перші місця на всеукраїнських конкурсах, писали підручники, а сама освітянська галузь неодноразово була нагороджена за вагомі успіхи. За всім цим - важка праця тисяч вчителів. Про це свідчить і той факт, що за результатами нинішнього тестування випускників, наша область увійшла в п’ятірку кращих.Це вагомий успіх освітян.

Відтак, ми повинні робити все, аби професія педагога була шанованою в суспільстві, а вчителі відчували, що їх бажання працювати, трудові досягнення не залишаються без уваги влади. Мене дуже засмутив той факт, що в нинішньому році за “Заслуги перед містом” не подали жодного кандидата-педагога. Це не правильно, і я як депутат міської ради та керівник профільної комісії буду робити все, аби добрі справи освітян, їх досягнення були гідно відзначені владою.

Отож, з наступаючим святом Вас - колеги!

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: