Щоб мати державу, потрібно вкладати в молодь і мову

Про те, як виконується стратегія будівництва, реконструкції і капітального ремонту шкіл, розрахована на п’ять років, будуються дороги та спортивні об’єкти, говоримо з начальником управління з питань будівництва і архітектури Рівненської ОДА Юрієм СІДЛЕЦЬКИМ.

- З ініціативи голови облдержадміністрації Василя Берташа розроблено обласну програму добудови проблемних шкіл. Відтак, за п’ять років ми плануємо реконструювати, добудувати або звести нові навчальні заклади у селах, де вони необхідні. Таких нині налічується два десятки.

Сьогодні будівельники працюють на трьох освітянських об’єктах - у селі Будераж Здолбунівського району, Берестя Дубровицького та Тинне Сарненського. У цілому ж будівельники краю працюють на 1200 комунальних об’єктах.

- Зважаючи на цьогорічні темпи будівництва, ніколи не повіриш, що деякі з об’єктів роками вважалися довгобудами і мало хто вірив у те, що їх взагалі колись здадуть в експлуатацію.

- Усе залежить від керівника. Голова Рівненської обласної державної адміністрації Василь Берташ - людина на своєму місці, яка дбає про людей і працює за правилом: “Щоб мати державу, потрібно вкладати в молодь і мову”. Цим ми і займаємося: молодь матиме гідну освіту, згодом здобуде професію, щоб у майбутньому давати нашій державі здобутки, піднімати економіку, створювати робочі місця. Розуміючи це і працюючи заради цього, ми маємо такий хороший результат.

- Як ви визначаєте перелік освітніх об'єктів, які вимагають негайного втручання? За станом готовності?

- За соціальною проблемою, яка особливо відчутна у поліському краї, позаяк там діти взагалі не мали де навчатися. Приміщення шкіл у тих районах не були придатні до проведення освітянського процесу.

Розповім вам про один випадок, який стався у селі Мульчиці Володимирецького району, де ще донедавна дітлахи навчалися в аварійній школі, збудованій 50 років тому з уже використаного дерева.

Коли Василь Берташ приїхав на збори сільської громади і сказав, що незабаром ми відновимо цю школу, люди у відповідь лише посміхалися і говорили, що він уже четвертий, хто обіцяє це зробити. Але наш голова слів на вітер не кидає, і коли дає слово, обіцяне буде виконано за будь-яких обставин, позаяк його слово - закон для всіх.

Пройшов час, і 1 вересня, на відкритті нового освітнього заклад сільський голова чесно зізнався: “Коли ви приїхали і стали говорити про будівництво школи - у це ніхто не повірив. Коли навіть з’явилася техніка, працівники і почалося зведення, все одно ніхто не вірив, що ви за два місяці збудуєте школу на 500 учнівських місць. Але коли ви знесли стару школу, ми зрозуміли, що ви відповідальна людина і дотримаєтеся свого слова. І коли вже об’єкт здали в експлуатацію, то уся громада і представники району з’їхалися, дивувалися красі цієї школи”. Поміркуйте самі, заклад, який знаходиться у глибинці, майже на межі області, має усі найсучасніші умови і технології, щоб діти здобували найкращу освіту.

Тому підхід до справ у нашій команді завжди чіткий, якщо голова говорить, сумніву в його словах не може бути.

- Будівництвом справді займаються місцеві будівельники?

- У нас на Рівненщині до робіт залучаються лише місцеві, позаяк Василь Михайлович має таке бачення: край повинен розвиватися, люди - мати роботу, а область - отримувати відрахування. Навіть сировину постачають місцеві виробники. Отож, усе, що ми будуємо, лише за рахунок місцевих сил, організацій та підприємств.

- Але усі вони спершу приймають участь у тендері.

- Звичайно, спочатку оголошується конкурс, в якому беруть участь усі бажаючі. А обирається краща організація. Але інколи трапляються екстремальні випадки, як наприклад, у Дубровицькому районі. У цьому випадку ми брали дозвіл у Міністерстві на єдиного виконавця.

- Як оцінюють вашу роботу столичні високопосадовці?

- Відомо, що наша область знаходиться у трійці кращих за темпами будівництва регіонів. Але під час відкриття школи у Богушах, тодішній Віце-прем’єр-міністр Віктор Тихонов зазначив, що Рівненська область - найкраща у сфері будівництва.

Раніше 269 учнів навчалися у колишньому дитячому садку та переобладнаній шкільній майстерні у дві зміни, адже у старих приміщеннях богушівської школи було лише 9 класних кімнат. Фундамент нового закладу заклали ще 2008 року, але далі справа не рухалася. Завдяки державним коштам, в цілому будівництво обійшлося у 19 мільйонів гривень, тепер у новій школі 22 затишних класи, їдальня, спортзал, актова зала, сучасний комп’ютерний клас, Інтернет. Навчальний заклад збудований за сучасними технологіями, а котельня працює на альтернативному виді палива - відходах деревини. До того ж старшокласникам вже не потрібно їздити на навчання у сусіднє село - з 1 вересня Богушівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів стала одинадцятирічною.

- Не ображайтеся, але побутує думка, що такий жвавий розвиток регіону, і будівництво зокрема, спроба довести здатність працювати краще, ніж попередня влада.

- За той короткий час, який працює наша команда, нам вдалося зробити надзвичайно багато. Але я вважаю, що ніколи не потрібно дивитися назад і когось критикувати. Найкраще показати, що ти особисто можеш зробити. Як начальник управління, і як депутат міської ради, я готовий звітуватися щороку за всю свою діяльність, бо знаю, що мені не буде соромно.

Але є люди, які живуть одними лише звинуваченнями, і радикально налаштовані до будь-яких дій. Вони - слабкі, тому свою неспроможність зробити що-небудь корисне, виражають необґрунтованим брудом на когось іншого. Але це проблема навіть не Рівненщини. Просто на теренах України є низка політичних організації, які заробляють гроші і статус, звинувачуючи владу. У їх словах немає конструктиву, лише бажання зруйнувати довіру людей до влади. Відтак ми на їх слова не зважаємо і точно знаємо, що розумні люди, які бачать, як змінюється Рівненщина, це розуміють.

Бруд лився навіть на відкритті Пересопниці, нашої національної гордості, де люди мають молитися і вклонятися. Пересічні мешканці підходили до мітингувальників і просили забрати гасла, бо це не місце для політичних інтриг. Потихеньку народ розбереться: хто є хто - на все потрібен час.

- Скільки коштів і звідки було спрямовано цьогоріч на будівництво та реконструкцію об’єктів освітньої галузі?

- Понад 45 мільйонів гривень. У поліпшення інфраструктури Рівненщини цьогоріч інвестують більше 200 мільйонів гривень із районних, обласного та державного бюджетів. На одні лише дороги з державного бюджету ми отримали майже 62 мільйонів гривень.

- Ви встигнете до кінця року освоїти виділені на дороги гроші, адже крім субвенції, вам виділили більше 22 мільйонів гривень із спецфонду обласного бюджету?

- Станом на 1 листопада ми зробили 80 відсотків запланованого, але закінчимо роботи ще до початку зими. Між іншим, білощебеневі дороги можна укладати і при мінусовій температурі повітря, так що страху немає.

- Ця технологія краща за асфальтування?

- Вона дешевша. Якби ми усе асфальтували, то виділених коштів не вистачило б на половину того, що ми вже зробили. А мова йде в загальному про 700 об’єктів. Для будівництва білощебеневих вулиць максимально використовують місцеву сировину, що дозволяє здешевити дорожнє полотно. Відтак, квадратний метр такого покриття вартує 25-40 гривень. Крім того, білощебеневі вулиці є якісними й економними в утриманні. Вантажопотік додає їм міцності, оскільки додатково втрамбовує, а вимостити вибоїни на такій дорозі можна тим же місцевим матеріалом, із якого вона зроблена.

Загалом у кожній сільській раді, а їх на Рівненщині 338, до кінця року здамо по дві-три білощебеневі дороги - ділянку громада визначала сама. І там, де раніше люди не лише проїхати, пройти не могли, сьогодні лежить якісне дорожнє покриття, не гірше за асфальтне. А це майже 360 кілометрів. Але найголовніше, що з роками, коли будуть гроші, цю дорогу без проблем можна накрити шаром асфальту, що дозволяє сама технологія.

- Незабаром буде вже не сезон для будівництва, які ваші плани на цей період?

- Протягом трьох зимових місяців більшість часу займають різного роду перевірки контролюючих органів. Кожен об’єкт, кожен квадратний метр дороги будуть обстежувати, але така їх робота. Ми ж з січня по квітень займатимемося підготовкою документації, нових проектів, здаватимемо звіти, проходитимемо процедуру контролю тощо.

- Свої пропозиції до обласного бюджету 2012 року ви вже подали?

- Так: і пропозиції, і своє бачення.

- То є шанс, що наступного року всі аварійні школи добудують?

- Наступного - ні, тим більше, що програма розрахована на 5 років. Завдання на 2012 рік - 10 шкіл, і не лише аварійних. Цьогоріч за підтримки обласного і державного бюджетів ми закінчували не лише довгобуди, але й будували нові об’єкти.

Наприклад, завдяки нашому губернатору, 6 мільйонів гривень віддали на добудову ЗОШ №14 у Рівному, позаяк Василь Михайлович вболіває не лише за область, але й за Рівне, не менше ніж наш міський голова Володимир Хомко. Рівне - це візитівка нашого краю, а відтак його потрібно утримувати в належному стані. Тому гроші з Державного бюджету були виділені і на асфальтування доріг в обласному центрі.

- А коли стадіон “Авангард” добудуєте?

- Ми пропонували міським депутатам передати цей об’єкт в обласну власність, але цього ще не сталося. Вони думають… поки не впаде.

Між тим, розуміючи, що це головна спортивна споруда краю, ми готові його реанімувати спільно з міською владою, до речі, це саме стосується і “Мототреку”.

- А Палац спорту буде?

- Якщо ми говоримо про Палац спорту на вулиці Макарова у Рівному, то це велика мрія. Моя особиста думка така: це потрібно робити, але без державної підтримки звести об’єкт такого масштабу просто нереально. Тому концентруємо зусилля на не менш соціально важливих, але дешевших об’єктах. За два роки нам вдалося збудували низку спортивних закладів. Цьогоріч завершили спорткомплекс у селі Балашівка Березнівського району, у Познані, Березному. Зараз будуємо нову спортивну залу в Дубровицькому районі. Василь Михайлович надзвичайно серйозно ставиться до розвитку спорту, адже переконаний, що чим більше молоді нам вдасться залучити до спорту, тим менше часу в них буде на неякісне дозвілля.

- Але ж у Рівному такого закладу немає?

- На Рівне Василь Михайлович не впливає. Тим не менше вони з міським головою Володимиром Хомком мають дуже гарні ділові стосунки і повне взаєморозуміння.

- Який з об’єктів, зданих цьогоріч, ви вважаєте найбільш грандіозним? “Пересопницю”?

- Відроджена Пересопниця - це не лише візитівка нашої області, але й України, і її відкриття було і є дуже важливим. Але надважливим проектом вважаю реконструкцію приміщення обласного онкодиспансеру під Центр променевої терапії. Завдяки фонду Рината Ахметова “Розвиток України”, ми маємо найкраще у світі обладнання, аналогів якому в Україні немає - лінійний прискорювач та комп’ютерний томограф. Якось по телебаченню говорили, що таке устаткування є лише в Ізраїлі. Ні, найкраща та найсучасніша апаратура із виявлення онкозахворювань є у Рівному! Вона дозволяє виявити хворобу на початковій стадії і врятувати людину. Та найголовніше, таке обстеження - безкоштовне!

- Яким для вас був 2011 рік і яку оцінку ви можете собі поставити за виконану роботу?

- Оцінювати мою роботу мають люди, з мого боку це було б некоректно і неправильно. Але підсумовуючи рік, можу сказати, що він був сповнений прекрасними проектами, які нам вдалося втілити. Наразі ми закінчуємо будівництво Рокитнівської лікарні і вже незабаром Полісся матиме медичний заклад, який відповідатиме усім європейським нормам і стандартам. Встановлене там обладнання буде нічим не гірше, а може навіть і краще, ніж існуюче у рівненських медзакладах. Цьогоріч було багато емоційних проектів. Та сама “Пересопниця”. Коли стоїш і розумієш, що ти частина команди, завдяки якій Україна отримала цю святиню…

Цей рік - надзвичайний, ми зробили дуже багато, і це стимулює до того, аби ще з більшими силами зустріти і розпочати наступний 2012-й.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: