Ванадій присутній в організмі людини, найбільше його міститься в кістковій тканині, також він є у серцевому м’язі, м’язовій тканині, селезінці, щитовидній залозі, легенях і нирках. З організму виводиться з сечею.
Незважаючи на те, що в організмі людини міститься всього лише 0,10 мг ванадію, він дуже важливий для проходження багатьох процесів в організмі, виконує низку функцій: регулює роботу серцево-судинної системи (знижує ризики серцево-судинних захворювань та гіпертонії), перешкоджає розвитку атеросклерозу (зменшує вироблення холестерину в клітинах печінки), бере участь у формуванні кісткової тканини (сприяє накопиченню солей кальцію в кістках, бере участь у формуванні зубів і підвищує їх стійкість до карієсу), у регуляції вуглеводного обміну (ванадій імітує багато ефектів інсуліну), у клітинному механізмі регулювання “натрієвого насоса” (зменшує набряклість і знімає пухлини), регулює роботу м’язової і нервової тканин, є каталізатором багатьох окисно-відновних процесів, здійснює вплив на деякі функції очей, печінки, нирок, регулює рівень глюкози і гемоглобіну в крові, знижує рівень коензимів А і Q.
Добова потреба для здорової дорослої людини у ванадію становить близько 10-25 мкг. Дефіцит ванадію може супроводжуватися такими симптомами: зниження рівня холестерину, підвищення рівня трігліцерідів, підвищення рівня фосфоліпідів, що призводить до підвищення ризику розвитку таких хвороб, як атеросклероз і цукровий діабет.
У великих кількостях ванадій проявляє токсичні властивості в організмі, доза в 2-4 мг вважається летальною. Також доведено, що тривале регулярне вживання більш 10 мг ванадію щодня може призвести до токсикологічнихнаслідків. До основних симптомів передозування належать: алергія, лейкопенія, анемія, запальні реакції шкіри і слизових оболонок, зниження вмісту в організмі вітаміну С, збільшення ризику захворювань дихальної системи, розвитку пухлин.
Необхідно враховувати, що деякі речовини підсилюють токсичну дію ванадію, до них належать: аскорбінова кислота, хром, залізо, хлорид і гідроксид алюмінію.
Джерела ванадію: злаки, соя, рослинне масло, бобові, рис, редиска, картопля, кріп, петрушка, чорний перець, гриби, оливки, морська риба і молюски, жирне м’ясо, печінка.
Деяка кількість ванадію надходить в організм з питною водою.