Польську мову допоможе зрозуміти українська?

Слов’янська писемність і література - це своєрідний місток для розвитку і зміцнення відносин між слов’янськими країнами. Ця ідея червоною ниткою проходила крізь виступи усіх учасників конференції, які прибули із навчальних закладів Західної України та Польщі.

- Основна мета конференції - обмін науковим досвідом із нашими колегами, а також залучення до співпраці ширшого кола наукової громадськості, - розповідає проректор з наукової роботи Рівненського інституту слов’янознавства та організатор конференції Олег ТИЩЕНКО. - Наш інститут налагодив тісне співробітництво з вузами слов’янських країн та провiдними навчальними закладами Захiдної Європи. В рамках співпраці проводиться “обмiн” студентами. Викладачам інституту слов’янознавства надаються зарубіжні наукові, творчі та ділові відрядження.

Доктор філологічних наук, професор Волинського Державного університету ім.Лесі Українки та учасниця конференції Людмила Бублейник поділилася своїми враженнями з кореспондентом “РР”:

- Кафедри російської та польської філології нашого ВНЗу надзвичайно зацікавлені у співпраці із Рівненським інститутом слов’янознавства. Може, мої слова прозвучать банально, але ми - єдина слов’янська сім’я і жодна мова - ані українська, ані польська, ані російська чи білоруська - не можуть бути відокремлені одна від одної. Різноманітні публікації Рівненського інституту слов’янознавства мають дуже високий рівень. Ми постійно “обмінюємося” студентами. Наприклад, щорічно весною до Дня Науки відбувається звітна наукова конференція, в якій беруть участь студенти наших навчальних закладів.

Під час міні-перерв, на яких учасники конференції могли випити кави, поспілкуватися, зробити світлини на згадку, з’явилася нагода поговорити із пані Марією Каламаж, викладачкою Опольського університету (Польща). Пані Марія побажала, аби співпраця, яка включає обмін студентами та викладачами, професійним досвідом, а також спільне друкування збірників наукової літератури, із Рівненським інститутом слов’янознавства тривала й надалі.

- Взагалі, мова кожного народу, найперше, є фактором його самосвідомості, вона - своєрідний етнічний кодекс нації. Кожна людина у своїх діях орієнтується на певні моральні еталони тієї етнічної групи, до якої належить. В наших мовах і культурах є багато спільного та відмінного, а їх вивчення дозволяє нам краще зрозуміти свою рідну мову, - додала пані Марія.

Перед учасниками конференції виступив пісенний колектив РІС КСУ “Слов’яночка” та інші талановиті студенти. Того ж дня діяла книжкова виставка, на якій студенти та викладачі могли ознайомитися із сучасною науковою літературою з мовознавства.