Серію робіт, серед яких переважно представлена лірична тема пейзажу, у виставковій залі спілки художників було присвячено пам’яті відомого російського пейзажиста Ісаака Левітана. А ось дати, які примусили художника представити власні картини, це 35 років творчої діяльності, 60 років з дня народження та 40 років подружнього життя. Колегихудожники, які були присутні на відкритті виставки, висловлювали захоплення майстерністю та працьовитістю майстра пензля, дарували подарунки, читали вірші. Прозвучала інформація про те, що планується в друк книга про творчі та життєві шляхи майстра пензля. Але мало хто з присутніх на виставці здогадувався, що до книги увійдуть не лише моменти, пов’язані зі спокійними буднями художника. Виявляється, що в роботі митцяпейзажиста були й небезпечні моменти, які загрожували його здоров’ю та життю.
Людмила Горбунова мистецтвознавець, одна з авторів книги про творчість Миколи Годуна розповіла кореспонденту газети “Рівне Ракурс” про небезпечні моменти, які виникали під час подорожей митця і художніх пленерів.
Я бачила Миколу Петровича в екстремальних ситуаціях, коли разом були на пленерах. Робота художника буває небезпечною, адже пленери проводяться не завжди в погожу погоду, і траплялися випадки, які несли небезпеку життю художника. Перший наш сумісний пленер до Карпат був екстремальним. Поїздка намічалася взимку, і я пообіцяла показати Годуну місцевість, в якій проживала моя тітка. Їхати ми вирішили після Водохреща, щоб відчути святкову атмосферу. Вийшло так, що ми збиралися до міста Турку тоді, коли з’явилася інформація про підтоплення. У ніч на 22 січня 2009 року, через затор льоду, стався підйом рівня річок Стрий і Яблунька, у підсумку підтопило приватні житлові будинки районного центру і двох населених пунктів Турковського району. Внаслідок випадання сильних дощів та інтенсивного танення снігу, миттєво піднявся рівень води в гірських річках району, що і призвело до раптового льодоходу. Потоки води, снігу та багнюки буквально зносили невеличкі будівлі вуличних вбиралень, й уся ця маса рухалася далі. Всього тоді підтопило близько сотні будинків, а постраждало близько півтисячі людей. Головною загрозою був прорив греблі. У регіоні було оголошено надзвичайну ситуацію. Але Микола Петрович заявив, що пленер відбудеться за будьякої погоди, тому довелося вирушити до цього регіону та малювати в негоду. На щастя, будівлю, в якій ми мешкали в моїх родичів, підтоплення не зачепило, але похвилюватися таки довелося. Під час зимової мандрівки доводилося їздити до віддалених закутків Карпат. У той же час ще однією небезпекою, яка могла трапитися на нашому шляху, була зустріч у лісі з вовчою зграєю. Траплялися випадки, коли голодні вовки вдиралися навіть у селища та витягували з будок собак.
Ще одна небезпечна ситуація трапилася під час пленеру в Стамбулі. Тоді українські художники мандрували кораблем по Чорному морю. Раптово відмовили двигуни, і ми в негоду опинилися у відкритому морі. Згодом закінчилася питна вода, довелося пити технічну. Художники, які малювали аквареллю, розводили фарби горілкою, адже прісна вода була на вагу золота. Люди панікували, чекали допомоги. У тій ситуації Микола Годун вів себе оптимістично, всіх підбадьорював. Нарешті корабель відбуксирували назад в Іллічівськ, а пленер художники провели вже на Одещині.
Ось у таких екстремальних умовах довелося побачити Миколу Годуна, який проявив себе, як надійна та мужня людина.
Зараз усі охочі можуть подивитися мальовничі пейзажі художника, які він переважно писав впродовж останніх 9ти місяців цього року. Його виставка триватиме до 18 серпня, а далі експозиція вирушить до виставкових залів Тернополя.