Самотність - не помічник у боротьбі зі стресом

Та хіба може стрес бути корисним? Для спеціалістів відповідь на це запитання очевидна. Адже стрес у перекладі з французької ­ “напруга” ­ не що інше, як один із механізмів адаптації нашого організму до впливу зовнішнього середовища. У відповідь на потрясіння в нашому організмі розпочинається загальна мобілізація: мозок посилає сигнал тривоги, викидаючи в кров гормони, покликані привести всі наші органи і системи в режим підвищеної бойової готовності. У багатьох із нас у критичній ситуації ніби відкривається “друге дихання”, цілком звичайні люди готові, як мовиться, гори звернути.

Окрім того, гормони стресу (насамперед, адреналін) стимулююче впливають на імунітет, активізують роботу серця, поглиблюють дихання, розширюють коронарні судини. Генетики медичного факультету Берлінського університету з’ясували: під час стресу клітини організму починають ділитися й обновляються у 1,8 раза швидше. І в цьому випадку стрес ­ прекрасний тренажер, що дозволяє тримати організм у формі, загартовує імунну і нервову системи, допомагає справлятися з перевантаженнями.

Інша річ, коли стрес триває довго, виснажуючи захисні сили організму, зношуючи його органи і системи ­ насамперед серцево­судину і нервову. Такий довготривалий стрес спеціалісти іменують “дистресом” (з англійської ­ нещастя, недомагання) і вважають однією з причин таких хвороб, як гастрит і виразка шлунку, бронхіальна астма, цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози.

Як не дивно, проте найважче переносять стрес чоловіки. Чому? Фахівці вважають, що здолати труднощі представникам сильної половини людства заважають багаточисельні комплекси, пов’язані із певними стереотипами. “Чоловік ­ годувальник, лідер, супермен”. Він повинен жити розумом, а не емоціями”,­ твердять йому з дитинства. Психологи впевнені: якщо слідувати цьому стереотипу, ламається психологічний механізм нормального емоційного реагування на ситуацію. Заганяючи емоції всередину, така людина рано чи пізно, але обов’язково зірветься.

До групи ризику належать також люди, які потерпають від хронічних захворювань, підлітки, літні люди, жінки бальзаківського віку. Одні ­ через ослаблений стан організму, інші ­ через проблеми перехідного періоду і гормональної перебудови.

Як же здолати стрес?

Існує декілька нескладних правил:

• в жодному випадку не замикатися у своїх проблемах. Самотність ­ не найкращий помічник у боротьбі зі стресом;

• частіше усміхайтеся! Фахівці давно помітили: навіть якщо в людини поганий настрій, робота лицевих м’язів “включає” генетично закладений механізм зворотного зв’язку. Інакше кажучи, варто лише припідняти куточки губ, і в головний мозок одразу надходить рефлекторний сигнал: життя прекрасне;

• навіть найменша витримка і самовладання не допоможуть, якщо ви не навчитеся розслаблятися, вважають спеціалісти;

• купіть чотки. Вчені рефлексо­терапевти запевняють: перебираючи їх, можна доволі успішно коректувати свій емоційний стан;

• заїсти стрес також можна, головне знати ­ чим. Чемпіони боротьби з нервовою напругою ­ грейпфрут й інші цитрусові, а також груша, ківі, червоний перець, банани, базилік, коріандр, селера. Якщо ви на межі зриву, варто “підсісти” на персики і виноград (його можна замінити родзинками). Завдяки високому вмісту калію, така смачна їжа зміцнить нервову систему і додасть позитивних емоцій.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: