№627 від 31.10.2013p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
#Знакова подія “Україна практично виконала “домашнє завдання” перед Європейським Союзом”Про це заявив Голова Верховної Ради Володимир РИБАК на зустрічі із професорсько-викладацьким складом та студентами НУВГП29 жовтня Голова Верховної Ради України Володимир РИБАК (на фото) під час робочої поїздки на Рівненщину ознайомився з діяльністю Національного університету водного господарства та природокористування. Керівника парламенту супроводжували: голова Рівненської облдержадміністрації Василь БЕРТАШ, голова обласної ради Юрій КІЧАТИЙ, міський голова Рівного Володимир ХОМКО, народний депутат України Юрій БЛАГОДИР. Приймали гостей президент НУВГП, народний депутат України Микола СОРОКА та в.о. ректора НУВГП Микола КОРЕЦЬКИЙ. В університетському конференцзалі відбулася зустріч Володимира Рибака з професорськовикладацьким складом та студентами вишу. Невимушеність у спілкуванні з аудиторією задав високий гість: “У президії нашого зібрання шість випускників НУВГП, наголосив він. Тож учіться і будете сидіти на наших місцях у президії, а ми будемо у вас консультантами”. “Освоїти світовий досвід реформування вищої освіти” Перш ніж надати слово Голові Верховної Ради Володимирові Рибаку, президент НУВГП Микола Сорока стисло розповів про здобутки головного водогосподарського і природоохоронного вишу країни та попросив у нього парламентської підтримки в подальшому реформуванні навчального закладу. - Сподіваємося, - зазначив Микола Петрович, - що два наші унікальні навчальні комплекси - “Гідротехнічні споруди” та “Гідромеліоративні машини” - отримають державну підтримку і будуть визнані об’єктами національного надбання. Сьогодні університет діє в рамках 70 угод про співпрацю з вищими навчальними закладами 22 країн світу, в тому числі Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Росії, Норвегії, Угорщини, Польщі, Литви, Туреччини, Грузії та інших держав. У нас уже вчаться 102 іноземні студенти, а до кінця поточного року їх буде не менше 400. Нашими студентами стали громадяни Росії, Грузії, Азербайджану, Туркменістану, Гани, Екваторіальної Гвінеї та інших країн. У цьому році університет став повноправним членом Великої європейської хартії університетів та Європейської асоціації міжнародної освіти. Вступ до цих поважних організацій дозволить нам увійти до єдиного освітнього простору, освоїти світовий досвід реформування вищої освіти в конкурентних умовах. Микола Сорока звернувся до Володимира Рибака з двома проханнями. Перше - підтримати постанову Верховної Ради України про відзначення в 2015 році 100-річного ювілею університету (постанова вже зареєстрована). А друге - приїхати в університет на урочистості з цієї нагоди.
“Децентралізація системи управління державою та фінансової системи” Виступаючи, Володимир Рибак запевнив присутніх, що Верховна Рада до Вільнюського саміту, який відбудеться 28-29 листопада, ухвалить ключові законопроекти, які стосуються виборчого права, Державного незалежного бюро розслідувань і прокуратури, а також можливості лікування засуджених осіб за кордоном, у тому числі і Юлії Тимошенко. “Ми практично виконали “домашнє завдання” перед Європейським Союзом. Я вірю, що 29 листопада асоціація між Україною та Європейським Союзом буде підписана”. Стосовно українсько-російських відносин керівник парламенту заявив: “Я тільки скажу, що Росія для нас - стратегічний партнер. Адже 40-42 відсотки нашого ринку знаходиться в Росії. Ми будемо все робити, аби в України з Росією були взаємовигідні стосунки, аби для України був і ринок Росії, і ринок Європейського Союзу, і стандарти ЄС. 60 відсотків наших громадян підтримують вступ України в Європейський Союз, 40 - у Митний”. Продовжуючи тему, порушену під час розширеного засідання Координаційно-консультативної ради з питань місцевого самоврядування в Рівному, Володимир Рибак зауважив, що парламент має законодавчо закріпити реальну можливість розвитку регіонів та їх стимулювання. - На консультативній раді, - зазначив Володимир Васильович, - ми розглядали питання, що необхідно зробити, аби скоріше вирішувались соціальні питання в регіонах, містах, районах та маленьких селищах. Президент ставить таке завдання і перед Верховною Радою - децентралізація системи управління державою та фінансової системи. Через це пройшли багато держав, у яких сьогодні люди живуть значно краще, ніж в Україні. Спілкуючись з професорсько-викладацьким складом та студентами, Володимир Рибак наголосив, що Україна повинна мати такий закон про вищу освіту, який дозволить вийти на європейський рівень і забезпечить визнання наших дипломів у всій Європі: “Зараз необхідно прискорити процес прийняття нової редакції Закону України “Про вищу освіту”, бо положення діючого закону перестали відповідати сучасним завданням підготовки фахівців. Тільки так можна забезпечити інноваційний розвиток країни”. Володимир Рибак повідомив, що на розгляд парламенту подано три законопроекти з реформування вищої освіти. “Їх автори, - зазначив він, - підходили до вирішення питання з різних позицій. Проте, за підсумками численних пропозицій та рекомендацій слухань, що відбувалися за ініціативою Комітету з питань освіти і науки, необхідно буде підготувати та внести на розгляд Верховної Ради консолідований проект закону “Про вищу освіту”. Володимир Рибак звернувся до науковців з проханням ознайомитися зі згаданими законопроектами, внести відповідні пропозиції щодо підвищення якості освіти, розширення доступу до освітніх послуг й посилення контролю за їх якістю, покращення умов праці педагогічних кадрів. “Нова редакція закону “Про вищу освіту” має відображати інтереси освітян, студентства, відповідати сподіванням суспільства, його прагненню жити гідно”, - наголосив він.
“В Україні відсутня чітка система набору іноземних студентів” Виступаючи під час зустрічі з Головою Верховної Ради, заступник директора Навчально-наукового інституту водного господарства та природооблаштування НУВГП, кандидат технічних наук, доцент Василь ТУРЧЕНЮК звернув увагу Володимира Рибака на важливе питання для вітчизняної вищої освіти, яке потребує вирішення на законодавчому рівні, - набір та навчання іноземних громадян. - Сьогодні, - зазначив Василь Олександрович, - в Україні навчається близько 60 тисяч іноземців, які залишають державі майже 4 мільярди гривень у вигляді плати за навчання. В нашій країні частка іноземних студентів сягає близько трьох відсотків, що дуже мало - у розвинених країнах вона в декілька разів вища. Це говорить про те, що в Україні відсутня чітка система набору іноземних студентів. Цим переважно займаються ВНЗ. Але робота закордоном потребує значних фінансових ресурсів. Тому я хотів би, щоб це питання було врегульовано на державному рівні. Наприклад, наші сусіди цими питаннями займаються на рівні дипломатичних представництв. Цьогоріч за дорученням керівництва університету я проводив профорієнтаційну роботу у країнах Африки - Гані та Сенегалі. Мав зустрічі з послом Андрієм Зайцевим і консулом Ігорем Корольовим. Вони підтримали нашу ініціативу по залученню тамтешніх студентів до навчання. Все це, ще раз наголошую, вимагає значних коштів. Але і результат себе виправдав: якщо в минулому навчальному році в нас навчався один іноземний студент, то в цьому році - більше сотні.
“Держава повинна гарантувати молоді перше робоче місце” Студент Олександр САВЛУК, заступник голови студради НУВГП, звернув увагу Голови Верховної Ради на необхідність вдосконалення закону про вищу освіту відповідно до нових реалій у цій сфері: приєднання України до Болонської системи, впровадження незалежного зовнішнього оцінювання, активний розвиток студентського самоврядування, зростання мобільності студентів та викладачів, можливість проходження майбутніми фахівцями навчальної та виробничої практики (а викладачами - стажування) як в Україні, так і закордоном. На думку Олександра Савлука, новий закон має чітко вирішувати питання забезпечення якості освіти, освітньо-кваліфікаційних рівнів, у тому числі й наукових, ступенів вищої освіти, фінансування вищих навчальних закладів та громадських організацій, вдосконалення умов прийому абітурієнтів, гласності у проведенні вступної кампанії, розвитку студентського самоврядування тощо. Сьогодні, зазначив Олександр Савлук, чинна законодавча база не заохочує роботодавців до створення першого робочого місця для випускників. “Чи обговорюється це питання в стінах Верховної ради?” - з таким запитанням звернувся юнак до Володимира Рибака. “Держава повинна гарантувати молоді перше робоче місце, і такий закон буде прийнято”, - запевнив студентів спікер парламенту. На завершення зустрічі президент Національного університету водного господарства та природокористування Микола Сорока оголосив рішення Вченої ради про присвоєння Голові Верховної Ради України Володимиру Рибаку звання почесного професора НУВГП. Новий статус поповнив і без того довгий послужний список керівника українського парламенту: народний депутат п’яти скликань, доктор економічних наук, професор, заслужений будівельник України, академік Академії будівництва України, автор монографій, підручників, навчальних посібників та публіцистичних книжок. На згадку про теплу зустріч із колективом НУВГП Володимир Рибак отримав від Миколи Сороки професорську мантію та картину з бурштину зі своїм портретом на фоні парламентської будівлі.
Коментарі (0):
|
© 2001-2024 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: |