Бурштиновий “Майдан”

Так як ці події в Інтернеті отримали велику кількість “свідчень очевидців”, що просто жахливо читати, варто надати офіційний коментар рівненських правоохоронців.

Місцеві жителі та очевидці події розповідають, що близько 50 озброєних, агресивно налаштованих чоловіків на 16 автомобілях прибули у Клесівське лісове господарство, щоб розділити сфери впливу видобутку бурштину. Між “гостями” та селянами виник конфлікт, у підсумку якого чоловіки відкрили вогонь по автомобілю одного з місцевих мешканців.

Згодом селяни, близько двох тисяч осіб, зібрались юрбою та рушили на зловмисників, які знаходились у лісі. Обурені місцеві жителі підпалили чотири автомобілі, на яких приїхали озброєні чоловіки, та десять машин розтрощили. В одному з автомобілів селяни знайшли агітаційні листівки однієї з українських політичних організацій, в іншому - візитки з триколором - символікою боксерської організації, до якої належать зловмисники.

Виїхавши на місце події, працівники обласного управління міліції, СРСМ “Грифон” та місцевого райвідділу, врегулювали конфлікт і затримали 16 осіб, які були причетні до стрілянини. Правоохоронці вилучили близько 15 одиниць вогнепальної зброї та набоїв до неї. Міліціонери встановили, що затримані приїхали з Житомирської, Хмельницької та Київської областей. Всю вилучену зброю перевірили на наявність дозволів.

На місці події виявлено візитки одного з народних депутатів України. Очевидці зазначають, що бачили його в урочищі “Гальбін” під час конфлікту. Ця інформація наразі перевіряється правоохоронцями.

На даний час троє потерпілих знаходяться в лікарні. В одного з них – наскрізне вогнепальне поранення, в двох інших - закриті черепно-мозкові травми та забої грудної клітки. Стан здоров’я потерпілих задовільний, загроз їхньому життю немає.

Події внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За даним фактом по попередній кваліфікації відкрито кримінальні провадження за частиною 1 статті 115 (умисне вбивство), а також за частиною 1 статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна) та частиною 1 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Правоохоронці встановлюють всіх причетних до стрілянини осіб та всі обставини і причини конфліктів. Проводяться всі необхідні слідчі та оперативно-розшукові дії.

Більш розгорнуто минулого понеділка розповіли про цю подію на прес-конференції голови ОДА Сергія Рибачка, на якій були присутні представники правоохоронних структур - МВСУ, СБУ та прокуратури.

Виявилося, що кількість вилученої в так званих “туристів” зброї не 15, а 16 стволів, серед яких автомати Калашнікова у “мисливському” виконанні (тобто такі, на які можна отримати дозволи), гладкоствольні рушниці та травматичні пістолети. Уся ця озброєна група мешканців Київської, Житомирської та Хмельницької областей прибула на Сарненщину абсолютно спокійно, незважаючи на численні блок-пости (цей факт особливо обурив керівника області). На даний час лише один з шістнадцяти затриманих знаходиться під вартою (його підозрюють у стрілянині), а решту відпустили. Також зі слів правоохоронців стало зрозуміло, що стріляли і в одну з машин приїжджих. Мирні ж мешканці, які так недружелюбно поставилися до “туристів”, мали пряме відношення до незаконного видобутку бурштину. Налаштовані місцеві були агресивно, про що свідчать працівники міліції, яким довелося докласти чималих зусиль, щоб вивести “гостей” з місця інциденту. Підтвердили присутні на прес-конференції і те, що один з затриманих - депутат Верховної Ради. За словами голови ОДА, ці події ще раз поставили питання про необхідність вживати всіх заходів з декриміналізації видобутку бурштину в поліських районах.

Тут варто згадати передісторію нинішнього збройного конфлікту на Сарненщині. Про наявність на півночі області покладів бурштину почали говорити ще наприкінці вісімдесятих років минулого сторіччя. В цей час СРСР вже розпадався, і тому певний час ніхто бурштиновими родовищами не цікавився. На початку дев’яностих перші місцеві “акули бізнесу” в малинових піджаках спробували налагодити видобуток цього напівкош­товного каміння. Нічого з цих спроб не вийшло, і в другій половині дев’яностих влада Рівненщини, а саме тодішній голова облдержадміністрації Роман Василишин і його заступник Юрій Луценко, змогла “вибити” кошти на будівництво фабрики з переробки бурштину в обласному центрі. На її відкриття навіть приїхав прем’єр Пустовойтенко. Було багато слів про те, що нове підприємство невдовзі буде по всьому світу експортувати вироби з поліського бурштину, і гроші попливуть рікою в бюджет, а десятки тисяч мешканців Полісся отримають високооплачувану роботу. Пройшов час, але сталося все, як зазвичай. Державне підприємство потроху “згасало”, а в північних районах все більше місцевих селян “освоювали” нову професію. Не можна сказати, що держава змирилася з такою наругою над своєю монополією на отримання прибутків від українських надр. Був створений спеціальний підрозділ міліції (52-ий відділ), який боровся і продовжує боротися з незаконним видобутком бурштину. СБУ теж не лишилося осторонь від цього процесу і час від часу затримувало і вилучало партії бурштину в контрабандистів, які “гнали” товар за кордон, де він під виглядом прибалтійського бурштину потрапляв на ювелірні фабрики сусідніх держав. Боротьба йшла, але копачів з року в рік ставало все більше і більше, вели вони себе все впевненіше, а пункти купівлі бурштину множилися по поліських селах та містечках. На початку двотисячних обласна влада, схоже, зрозуміла, що боротьба з цим злом нагадує антиалкогольну кампанію часів Михайла Горбачова – “боротьба є, але пиячать люди чомусь все більше”… Почалися розмови про необхідність легалізувати бізнес копачів. Говорили довго, але все впиралося в “київські верхи”, де депутати та чиновники із впертістю не хотіли нічого робити, а обласна влада не мала можливості самостійно приймати такі рішення (що не дивно для унітарної країни). Зрозуміло, що згодом бізнес з видобутку бурштину, навіть попри те, що він є нелегальний, отримав певну структуру, розподіл “праці”, забезпечення безпеки копачів “кришуванням”, канали збуту через кордон, який “на замку”. Зрозуміло, що ці правила гри не могли задовольнити всіх учасників процесу. Ось таке підґрунтя для конфлікту.

Що ж далі? Сергій Рибачок справедливо ставить питання про те, аби в найкоротші терміни Верховна Рада прийняла закони, потрібні для легалізації видобутку бурштину приватними структурами, та дала можливість людям чесно заробляти і платити податки. Від себе додам, якщо цього не станеться, то ситуація в наших поліських районах має всі шанси стати дуже і дуже небезпечною, перша кров вже пролилася…

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: