Одного разу англійський правник Філіп Хілл, який часто буває в Національному університеті “Острозька академія” і читає там лекції, потрапив на репетицію вихованців дитячої мистецької студії (остання діяла на базі цього навчального закладу під керівництвом Галини Гандзілевської ). Філіпа вразили ентузіазм, наполегливість і водночас дитяча безпосередність учасників студії. І після ближчого знайомства з ними та Галиною Борисівною він вирішив допомогти студії в облаштуванні власного дому, де б усе наближалося до казкового світу дитячих мрій.
Як розповідає Філіп Хілл, у себе на батьківщині він - звичайна людина без особливих заощаджень. І коли з’явилася ідея придбати будинок для вихованців студії, у нього був вибір: або на заощаджені гроші втілити свою благородну ідею в життя, або ж… зробити ремонт у своєму котеджі в Англії. Філіп вибрав перше. Таким чином, експериментальний центр розвитку дитини, до речі, єдиний в Україні, невдовзі після цього відсвяткував своє новосілля. Названий він був іменем матері мецената Філіс Вудторп. Тепер Філіп Хілл є найбажанішим гостем центру, який він відвідує двічі на рік. Англієць стверджує, що задоволений успіхами викладачів та вихованців цього закладу, і йому приємно щоразу бачити стільки щирих усмішок дітей.
Схоже, юним вихованцям науково-дослідного центру дитини імені Філіс Вудторп, що в Острозі, справді вдалося схопити синього птаха мрій за хвіст і назавжди оселити його у затишному будинку цього закладу. Адже на кожного, хто відвідає центр дитини, чекає казковий світ з пригодами, подорожами, веселощами. На специфічні уроки сюди поспішають діти не тільки з Острога, але й із сусідніх сіл та міст. Основною метою викладачів центру є пошук з дітьми внутрішнього “я” та пізнання світу, вивчення іноземних мов за допомогою театрального, музичного, хореографічного, художньо-прикладного мистецтв. Результати такого навчання діти демонструють під час гастрольних поїздок по Україні та за кордоном. Тоді вихованці центру перетворюються на справжніх зірок сцени. До речі, вони є постійними гостями сусідньої Польщі, Швеції. Відповідно, гостинно приймають вони закордонних гостей.
Ідея створення центру вини-
кла у нинішнього директора Галини Борисівни Гандзілевської, коли вона ще була студенткою Рівненського педінституту і слухала лекції з психології професора Ігоря Пасічника. Пізніше під час навчання в інституті культури вона сформувала свою теорію ефективного поєднання педагогіки та мистецтва. Практично реалізовувати свій проект Галина Борисівна розпочала в мистецькій студії, що діяла при Національному університеті “Острозька академія” з 1997 року. І, нарешті, 30 грудня 2002 року був відкритий центр дитини за сприяння Філіпа Хілла. Як говорить Галина Борисівна, він виник на основі багатьох концептуальних засад, зокрема, Сухомлинського, Монтесорі, Маслоу, Баришевої, згідно з якими дитину слід виховувати за допомогою ролі, інтересу, мистецтва. Варто відзначити, що центр дитини – це не школа мистецтв, як часто вважають, а виховання дітей за допомогою мистецтва. Діти грають у дорослих виставах і вчаться думати по-дорослому. Велику увагу приділяють у центрі вивченню іноземних мов – для того, щоб діти гідно могли представляти Україну за кордоном, - що вони неодноразово й робили.
Ще однією специфічною рисою вирізняється центр дитини – тут займається група дітей з вадами голосу та слуху. Викладачі переконані, що таких дітей не варто ізолювати, навпаки, треба надавати можливість їм навчатися та розвиватися з іншими дітьми задля того, щоб вони не загубилися у бурхливому та непростому світі.
Буваючи на прем’єрах вистав, що інсценізували вихованці центру дитини, неодноразово переконуєшся, що у дитинстві приховані справжні істини життя, і тільки дитяча безпосередність може їх віднайти, відгорнувши заслін буденності.