Змогу представити глядачу фото відзняті на плівковий фотоапарат “Зеніт” та на цифрову камеру, авторка отримала, коли принесла власні фото, щоб просто отримати на них відгуки під час Мистецьких посиденьок, які в клубному кафе проводила редактор журналу “Мистецькі грані” Олександра Куліш. Побачивши цікаву колекцію фото Анні Кот одразу запропонували зробити виставку. Отже рівненська творча тусовка знаходить і презентує глядачу молодих талановитих митців, що і є метою молодіжного проекту “Євроарту”. 27 фото Анни Кот прикрасили стіни трьох залів, створивши атмосферу, водночас, реального та сюрреалістичного світу. Воно й не дивно, адже Анна Кот захоплюється творчістю епатажного новатора Енді Уорхола та надихається не менш авангардним українським дуетом фотографів “Synchrodogs”, який повертає фотографію до її витоків. Більшість фото Ані народжувалися просто неба і тому доводилося ніяковіти перед дивними поглядами перехожих. Та задля втілення задуманого кадру вона зважувалася на будь-які експерименти.
- У фотографіях Анни відчутні нотки гарно скомпонованої музики, яка відображає бурю емоцій людини, що стоїть на порозі дорослого життя, – зазначила у анотації арт-критик Лариса Костюк. - Її творчу натуру цікавить і внутрішній світ сучасної молоді, і одвічна тиша природного ландшафту землі. Цими фотографічними репризами Анна примушує глядача зупинитися, щоб поміркувати над буттям.
Гарним знаком для молодої фото художниці став візит на відкриття виставки Надії Косміаді - доньки художника, архітектора, педагога Георгія Косміаді, який в 1916-1940 роках працював у Рівному. Вона зазначила, що її батько з 1918 року працював викладачем малювання, креслення, каліграфії в усіх 5 гімназіях міста, та в Початковій художній школі, виховуючи художню естетику молоді.
- Добре, що у Рівному постійно відбуваються нові художні виставки та проекти, в яких може взяти молодь, – зауважила Надія Косміаді.
- Займатися фотографуванням почала два роки тому, адже фототехніка сама почала йти до мене в руки, - розповідає Анна Кот. - Усе почалося із старого плівкового фотоапарату моїх батьків, інший мені подарували знайомі. Спочатку фотографувала на плівку, і близько півроку знімаю на цифрову камеру. Фотографую певні життєві моменти, які намагаюся вловити в житті, бо постійно ношу фотоапарат із собою. Також роблю постановочне фото, готуюся до нього, планую певний сюжет, готую наряди для моделей, ролі яких виконуютьо мої знайомі та друзі. Я бачу людину в певному образі і тоді створюю відповідний сюжет. Є на виставці і архітектурні фото зроблені під час подорожей Німеччиною. На творчість мене надихає музика. Не рідко слухаю маловідомі “андеграундні” гурти, в тому числі і українські. Головним у фотографії для мене є створення певної атмосфери, щоб глядач міг, ніби, зазирнути у вікно і відчути усе те, що мені довелося зрозуміти в хвилини очікування дива.
Усі охочі зможуть відчути атмосферу, в якій народжувалися ці фотофо відвідавши виставку яка триватиме до 18 вересня.