По-друге, це неефективність профілактичної роботи у закладах первинного та вторинного рівня щодо профілактики, лікування та контролю хронічних та неінфекційних захворювань, а також шкідливості тютюнокуріння, малорухомого способу життя, ожиріння, надмірного вживання кухонної солі, алкогольних напоїв, психоемоційного та психосоціального навантаження. А ще також неусвідомленість населенням профілактики, як важливої складової запобігання передчасній смерті, подовження тривалості життя, запобігання інвалідизації. І, безперечно, відсутність мотиваційного механізму населення щодо підтримки ведення здорового способу життя.
Ось, приміром, у США формування жорсткої мотивації до збереження і зміцнення свого здоров’я – реальність. На одному із наукових форумів професор кафедри медичної реабілітації і фізіотерапії НМАПО ім. П. Л. Шупика Апанасенко Г. Л., був свідком того, як вранці після банкету українські учасники і представники деяких європейських країн жадібно пили пиво, а американці, зодягнувши спортивні костюми, вибігли в холод і сльоту за здоров’ям (форум проходив восени). На його запитання - чому вони це роблять, відповіли: “Якщо ми не здамо тести з фізичної підготовки, про кар’єру можемо забути”! Прикро, що ми поки що цього не усвідомлюємо.
(закінчення в наступному номері)