Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №721 від 21.08.2015p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"



  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Січень 2023p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
Лютий 2023p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29

Новини Рівне

#Ракурс подій

Володимир Хомко: Про Рівне, час і про себе

Володимир Хомко: Про Рівне, час і про себе

У кожної людини, яка досягла успіхів в житті, є свій імідж, за яким його і сприймають. Це нормально, але журналістський досвід навчив автора, що дуже цікаво вияснити, що ж відчуває той чи інший діяч, яке в нього було дитинство, юність, про що мріяв, чим захоплювався в юнацькі роки, а чим сьогодні, що любить в житті, а до чого ставиться негативно. Якщо вдається взяти таке інтерв’ю, то після нього змінюється враження про ту чи іншу людину, тому що розкривається його внутрішній світ, уподобання та людські якості. Враховуючи те, що саме зараз повним ходом йде жорстка передвиборча кампанія, вирішив попросити розповісти про себе діючого міського голову Рівного Володимира Хомка, тим більше, що й нагода для цього є – нещодавно Володимиру Євгеновичу виповнилося 58 років. Пропозицію пан Хомко прийняв і, не дивлячись на дефіцит часу, виділив півгодини для інтерв’ю.

- Володимире Євгеновичу, які Ваші дитячі спогади про Рівне? Чим жило місто в ті роки, як жили люди, Ваш погляд на місто крізь призму часу?

- Все моє дитинство було пов’язано із центром Рівного. Народився я пологовому будинку, який розміщувався тоді на вулиці Замковій. Сьогодні в цьому приміщенні розташована міська СЕС. Жили мої батьки в будинку, який знаходився біля нинішнього управління архітектури, що на вулиці Лермонтова. Найяскравіші спогади раннього дитинства - парк імені Шевченка. Там батьки за 5 копійок брали іграшкову машинку, або дитячого коника на колесах, і я катався навколо фонтану, що і тоді вже був біля Літньої естради. Взагалі ж, наш парк подобався мені завжди, а ці яскраві спогади раннього дитинства і сьогодні гріють мені душу. Місто тоді було зовсім інше ніж сьогодні. Пам’ятаю скільки було в Рівному бараків. Особливо страшні вони були на вулиці Котляревського, де сьогодні розташовані офіси нафтопроводу “Дружба”, ДП “Прикрапатзахідтранс” та прилеглі до них багатоповерхівки. В 60-х роках, це був район суцільних бараків. Я був ще маленьким хлопчиком, як почалося будівництво по вулиці Московської, нині Степана Бандери. Ми бігали дивитися, як асфальтують цю вулицю. Бачили, як переїжджали у нові квартири перші новосели. Потім квартиру на цій вулиці отримали і мої батьки. Сьогодні, коли я проїжджаю мимо нашого будинку на вулиці Степана Бандери, то згадую ці роки, наших сусідів, друзів з якими ми грали в футбол та хокей. До речі, в ті роки у Рівному було настільки мало машин, що ми дітлахи, грали в хокей на проїжджій частині вулиці Московської і машинам, що ледве не раз на годину з’являлися на цій вулиці, не заважали. Сьогодні це важко навіть уявити, але це правда.

Я вчився у СШ №2. Вона розташовувалася неподалік від нашого дому. Потім, після восьмого класу (друга школа була вісьмирічна), закінчував вже СШ №12. За час навчання наша сім’я отримала іншу квартиру, в будинку на вулиці Кіквідзе 26, де до сих пір мешкає моя мама. Якщо ж повернутися до системи освіти того часу, то про саму радянську школу нічого поганого сказати не можу. Всіх вчителів згадую з великою повагою. Особливо першу- Білошицьку Олександру Михайлівну. Активістом у школі я ніколи не був і відмінником також. Саме на мої шкільні роки припав час дуже бурхливого розвитку обласного центру. На місті бараків будувалися гарні багатоповерхові будинки, упорядкувалась центральна площа Рівного (нині майдан Незалежності). Невдовзі збудували кінотеатр “Жовтень” (сьогодні “Україна”). Нам підліткам дуже подобалося бігати туди “в кіно”. Потім були перша девятиповерхівка, універмаг, будинок “Одягу”, мікрорайони Льонокомбінату, Ювілейний. Місто зростало, і ми разом з ними. Не встигли відсвяткувати появу стотисячного містянина, як населення Рівного перевалило за двісті тисяч. Так було. В 1974 році я закінчив школу і пішов працювати на завод торгівельного обладнання. Мій перший запис в трудовій книжці – “слесарь-сверловщик первого разряда”. Пішов працювати на завод я для того, аби зібрати гроші на купівлю мотоцикла. Це була моя юнацька мрія. Після року праці на заводі, я вирішив – потрібно вчитися далі і вступив до нашого Інституту інженерів водного господарства. Вчився у ВУЗі з легкістю, і роки студентства запам’яталися мені, як час дуже продуктивний та насичений. Особливо мені подобалось писати технічні курсові роботи та виготовляти креслення. Більшість студентів ці роботи ненавиділи, а мені, навпаки, вони давалися легко і дуже подобалися. До речі, вчився практично на відмінно. Саме в нашому “водніку”, я зустрів свою майбутню дружину, ми побралися. Я, як один з кращих студентів, мав право пріорітетного вибору робочого місця, і ми з дружиною почали шукати таку роботу, де б відразу давали житло, бо в нас вже була донька і жити хотілося окремо від батьків. Практично відразу така робота знайшлась, і ми відправилися в містечко Бережани, що на Тернопільщині. Отримавши двокімнатну квартиру, ми - два молодих спеціаліста, за рік змогли придбати все необхідне для життя. Погодьтесь, зараз у це важко повірити. Через два роки мене запросили у Інститут інженерів водного господарства працювати викладачем та займатися науковою роботою. До сих пір я з приємністю згадую ті роки та до сьогодні підтримую хороші стосунки зі своїми колегами по інституту. Я вже займався кандидатською дисертацією, коли зрозумів – прогодувати сімю працюючи у воднику не зможу. Був 1989 рік. Наукову діяльність кидати було шкода, але чоловік мусить утримувати свою родину, і я почав шукати собі роботу. Добре пам’ятаю, як в газеті “Червоний прапор” прочитав оголошення, що обласному водоканалу потрібні фахівці. Прийшов у відділ кадрів. Мене взяли на посаду начальника дільниці. Спершу робота була складна. Мало хто знає, що в Рівному тільки одних підземних комунікацій водоканалу (це водо- і каналізаційні системи) понад 500 кілометрів. Начальник дільниці мусить знати, де вони проходять, як у випадку необхідності перекрити подачу води. Треба віддати належне дружному колективу “Рівнеоблводканалу” - фахівці завжди допомагали один одному, вчили нових працівників. І сьогодні я із вдячністю згадую свого першого наставника Валерія Антоновича Кожемякіна, який і сьогодні працює на підприємстві. До речі, в його відділі і нині працює моя дружина… Працював у “Рівнеоблводоканалі” я практично усі дев’яності роки. Остання моя посада на підприємстві – перший заступник директора. Потім запропонували дуже цікаву роботу в американській компанії, де я розробляв та втілювв проекти із енергоефективності. Ось тут і стали в нагоді ті напрацювання, які були в мене під час наукової діяльності. Деякі проекти я до сих пір згадую. Так, один з них у місті Бердянську мав термін окупності – 16 діб… Через кілька років роботи запропонували мені йти працювати в наше міністерство - житлово – комунального господарства. Робота теж була цікавою. Однак, життя в столиці не для мене. Київ – гарне, велике місто, але не моє. Тому, коли в 2005 році приїхали до мене тодішній губернатор Василь Червоній та народний депутат Роман Ширко і запропонували повернутися в Рівне на посаду керівника “Рівнеоблводоканалу”, я погодився відразу. Хоча тоді ситуація на підприємстві була далеко не найкращою. З часом все наладилось. Мушу визнати що саме з Водоканалом повязані мої найприємніші миті життя.

Хочу сказати – все своє свідоме життя, я звик вирішувати проблеми. Вважаю, якщо немає складних ситуацій, то ти не можеш випробувати себе, зрозуміти на що ти здатен в цьому житті. Тому, напевно, не люблю ледацюг (не сумніваюсь що і вони мене). В житті все дістається лише працею, наполегливою, щоденною, але наскільки приємно, коли ти бачиш результат своєї роботи. Напевно в цьому і є сенс людського життя.

21.08.2015Записав Володимир Конєв


Переглядів: 990

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1102 від 26.01.2023p.
¤ 
Що забороняється робити, якщо у вас підвищився артеріальний тиск?

Що забороняється робити, якщо у вас підвищився артеріальний тиск?

В наш час дістати можна будь-яку інформацію, зробивши лише запит в пошуковій системі. Люди до цього вдаються, коли хочуть прояснити для себе якесь питання, коли хочуть в ньому розібратися....

¤ 
Потрійна ДТП зі смертельним наслідком

Потрійна ДТП зі смертельним наслідком

Автопригода сталася 18 січня близько 17:10 у селі Тара­канів Дубенського району на трасі «Київ-Чоп»....

¤ 
На Рівненщині створюють швейне виробництво, яке експортуватиме одяг до Європи та США

На Рівненщині створюють швейне виробництво, яке експортуватиме одяг до Європи та США

Інвестори продовжують обирати Рівненщину. Торгово-виробнича група «Текстиль-Контакт» планує створити в обласному центрі швейне виробництво....

¤ 
«Підхід до оборони Вараша докорінно змінено. Я зараз спокійний за атомну станцію», – Віталій Коваль

«Підхід до оборони Вараша докорінно змінено. Я зараз спокійний за атомну станцію», – Віталій Коваль

Немає такого тижня, щоб поблизу Рівненської АЕС не проходили навчання. Підхід до самої оборони міста Вараш докорінно змінено: воно розбите на сектори, де кожен розуміє що робити. А зброї та особового складу там зараз в рази більше, ніж раніше, розповів начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль в інтерв’ю для інформаційного агентства «Главком»....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (17522)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (15034)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (12519)
• Допомога під час карантину [967] (12466)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (12368)
• Живи до ста! [965] (12019)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (11984)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (11967)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (11945)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (11915)
• Бюджет і ми… [965] (11829)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (11814)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (11804)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (11792)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (11776)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (11550)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (11276)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (11259)

ТОП-15 свіжого номера:

• В області на одне робоче місце претендує дев’ять безробітних (628)
• «Підхід до оборони Вараша докорінно змінено. Я зараз спокійний за атомну станцію», – Віталій Коваль (524)
• Домашній засіб, який легко впорається з липким жирним нальотом на кухонній плиті і витяжці (253)
• Що забороняється робити, якщо у вас підвищився артеріальний тиск? (215)
• На Рівненщині створюють швейне виробництво, яке експортуватиме одяг до Європи та США (193)
• Потрійна ДТП зі смертельним наслідком (179)
• Тостовий хліб на печеній картоплі (179)
• Будинок заполонить щастя і гармонія, якщо в ньому зростатиме алое (179)
• Як продовжити термін служби двірників на автомобілі? (177)
• Простий трюк, завдяки якому в’яла морква стане знову хрусткою (154)
• Навіщо досвідчені дачники поливають розсаду аспірином: (152)
• Рейтинг напоїв за ступенем похмілля на наступний день (150)
• Зневоднення у дитини: (149)
• На Рівненщині викрили підпільну діяльність гральних закладів (147)
• Споживання яких трьох фруктів сприяє поліпшенню якості сну вночі? (146)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Об'ява
Pika.rv.ua
IРА Ракурс