Горіла, палала “народняя хата”

Вогонь побачив охоронець сусіднього кафе. Він і повідомив чергового Народного дому Олексія Костюка. Чоловіки відразу ж викликали пожежників. Вже через декілька хвилин приїхало дві рятувальні машини, які тільки о пів на третю ночі ліквідували горіння.

На місце підпалу приїхав і голова обласної організації партії “Прогрес” Анатолій Сидорук, а також головний черговий Народного дому Ярослав Шевчук.

Поліція встановила, що злочинці підпалили дах будинку. На місці підпалу виявили ганчір`я та шість п’ятилітрових каністр із горючими речовинами.

За словами охоронців, зловмисники залізли по металевій драбині, пробили шифер і таким чином опинилися в приміщенні. Не виключено, що каністри злочинці занесли ще за пару днів до підпалу.

В будівлі Народного дому знаходяться офіси політичних партій, видавництво “Азалія”, обласна організація Національної спілки письменників України, а також кафе.

Наразі правоохоронці встановлюють осіб, які можуть бути причетними до злочину.

Але ситуація навколо спроби спалити Народний дім виглядає більш ніж туманно. Правоохоронці наразі нікого не затримали і версій того що сталося не висувають. Народний дім, що став прихистком кількох політичних партій та громадських організацій, в тому числі і спілки журналістів, працює в звичному режимі. Здається все затихло, а нічна пожежа виглядає чиїмись пустощами з вогнем. Скоріше за все ця історія так і затихне. Однак, якщо проаналізувати те, що сталося, то картина вимальовується доволі цікава.

По-перше – на жарт історія з підпалом явно “не тягне”. Хоча б тому, що “гумористам” потрібно було б принаймні купити тридцять літрів бензину (а це 600 гривень), умовити заправників на АЗС дати дозвіл залити пальне у пластикові ємкості, що забороняється і потім тягнути їх драбиною на горище з ризиком впасти з неї. Тобто спроба підпала була, і у її виконавців мотив мусив бути. Питання який. Реально, сьогодні Народний Дім є однією з небагатьох великих споруд, що є міськими комунальними. При цьому сама будівля розташована в самому центрі міста, де кожен квадратний метр буквально “на вагу золота”. Зрозуміло – охочих отримати такий ласий шмат міської землі не бракує, однак виселити десятки орендарів просто нереально. На думку автора саме ця версія є найвирогіднішою… Що ж стосується здійснення охорони Народного Дому, то тут вона явно не на висоті. Місто, а точніше Управління житлово - комунального господарства, цим опікуватися не буде, численні орендарі виділити кошти на утримання якісної охорони та системи зовнішнього спостереження просто не спроможні, а партійні та громадські організації, які є орендарями приміщень в Народному Домі, грошей на якісну охорону не мають. Ось і доводиться сподіватися на пильність охоронців навколишніх будівель, які вчасно побачать пожежу.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: