Сергій Лінчук: “Інтерес до навчання в дітей ніколи не зникав...”

Найбільше часу діти проводять у школі. Тому, поширеною є думка, що школа – другий дім. Так, в кожній школі є свої особливості, та й кількість дітей в кожній школі різна.

Недавно я завітала в Рівненську загальноосвітню школу I-III ступенів №25 Рівненської міської ради. Скажу чесно: дітей тут ну д-у-у-же багато. Наприклад, у 8-А класі 31 дитина. І як вчителю встигнути подивитися за всіма? І це тільки один клас. Але ж виховують, навчають. І добре ж навчають: є у школі і гуртки, і секції, і клуби...

Я поспілкувалася із працівниками 25-ї школи – це люди, які люблять свою професію. І, в першу чергу, люблять своїх учнів. Думаю, ця любов взаємна.

А найповажнішою людиною в школі є її директор – Сергій Павлович Лінчук.

Коли я приходила до нього взяти інтерв’ю, він був зайнятий – проводив свій урок. Тому, я дочекалася перерви і підійшла до нього. Він люб’язно вділив мені декілька хвилин свого часу.

О. Н.: Ви багато років працюєте директором 25-ї школи. Як Ви оцінюєте теперішню систему освіти? Що б Ви змінили в системі освіти?

С. Л.: Інтерес дітей до навчання, чесно кажучи, ніколи не зникав. Хоч не завжди він проявляється активно, але завжди він є. Можна сказати, що дітей цікавить все: дещо – більше, дещо – менше. Діти хочуть навчатися – це факт.

Життя не стоїть на місці. Кожного дня з’являється щось нове. Так само і в навчанні: не потрібно притримуватись чогось одного, потрібно весь час розвиватися. Головне, щоб система освіти відповідала поколінню учнів... А методів, принципів, засобів навчання є багато. І вдале їх поєднання є запорукою хорошого навчання.

О.Н.: А якщо порівнювати учнів 2016-го року з учнями, наприклад, 1990-х років, які відбулися зміни за цей період?

С.Л.: Особливо помітно, як в дітей змінюються цінності, як змінюються самі діти... Наприклад, зараз майже скрізь вимагається знання комп’ютера. І діти, як це можна прослідкувати, вже не уявляють свого життя без цієї техніки. Звичайно, в 90-ті роки такого не було. І я не кажу, що це погано. Адже кожне покоління диктує нові правила. Не можуть діти нашого часу жити за законами, які були тоді.

Навіть ті діти, які кажуть, що вчитися не хочуть, – теж навчаються. Немає людини, яка б за своє життя нічому не вчилася.

О. Н.: А які проблеми зараз є у Вашій школі?

С. Л.: З проблемами, які є у нашій школі, ми стараємося справлятися. І в цьому я вдячний і працівникам школи, і батькам учнів, і самим учням. Школа – це як одна родина. Тут кожен допомагає один одному. Звичайно, і вплив держави також має місце.

Колектив школи завжди працює над поліпшенням умов у школі: зміцненням матеріально-технічної бази, підтримкою будівель, приміщень школи у робочому стані.

За батьківські благодійні кошти здійснюється утримання школи, придбання найнеобхіднішого для її функціонування, ремонт оргтехніки.

Проте, є проблема із ремонтом вікон, а також із сантехнічним обладнанням.

О.Н.: Яка якість підготовки вчителів Вашої школи? Де вони беруть своє “натхнення”?

С.Л.: Кожному вчителю важливо показати учням приклад, який потрібно наслідувати, чи не так? Самим вчителям важливо, аби їхні уміння і навички поліпшувалися з кожним днем. Тому вчителі нашої школи відвідають різноманітні тренінги, зібрання і семінари. Та, мабуть, як і всі люди, вдосконалюють себе самостійно. Зараз же з’являються нові підручники, посібники, сайти, з яких можна брати цікаву і нову інформацію. Впевнено можу сказати: в руки наших педагогів батькам не страшно віддавати своїх дітей.

Станом на 2015 навчальний рік 19 вчителів нашої школи атестувалося. Результат був такий: восьмеро підтвердили вищу категорію; один вчитель встановив вищу категорію; двом – присвоєно звання “старший вчитель”; двоє – підтвердили це звання; двом – присвоєно звання “учитель-методист” і ще троє це звання підтвердили.

Також у школі проводяться семінари-практикуми, проблемні семінари, педагогічні читання вчителів, калейдоскопи творчих уроків тощо.

О.Н.: Учні не тільки ж навчаються. Які гуртки для дітей діють у Вашій школі?

С.Л.: Кожна дитина має проявляти себе, розкривати свої таланти і здібності. Головним же завданням школи і педагога є розкриття внутрішнього світу дитини.

У нашій школі є багато гуртків і секцій, годин спілкування. Діти беруть участь і в спортивних змаганнях. Ми проводимо різноманітні акції, заходи, конкурси для того, аби наші учні були гідними громадянами України, поважали себе, людей, природу.

Також у школі працює Євроклуб, традиційним є в школі місячник правового виховання, протягом якого проводяться заходи правової освітньо-виховної роботи. А психолог школи регулярно проводить корекційно-розвивальні заняття  з учнями групи ризику, допомагає знайти вихід учням, які потрапили у складні ситуації.

А час, звичайно, йде вперед. Нам треба бути готовими приймати нове у своє життя. Зокрема, це стосується й системи навчання. Думаю, що комп’ютеризація, про яку говорив Сергій Павлович, це лише початок. Світ змінюється, змінюємось і ми.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: