Не економте на здутих кришках
Не має жодного сумніву, що більшість наших читачок уже наповнила полиці всілякими слоїками та збанками із власноруч приготовленою продукцією. Дехто навіть заховав дарунки літа до морозильної камери, аби вітаміни зберігалися краще. Але чимало господинь усе ж переконані, що помідори, перчик, баклажани чи огірки смачніші з діжечки чи законсервованими. І в кожної свої, часом та дегустацією перевірені фірмові рецепти, і власні заготовки за рецептами, які інколи зберігаються роками. — Магазинна консервація містить чимало «хімічних» добавок — консервантів, стабілізаторів, підсилювачів смаку та запаху, штучних барвників, тому й не дивно, що господині надають перевагу продукції домашнього приготування, бо вона, ясна річ, корисніша для організму, — каже Галина Зот. — Але якщо заводська банка з помідорами може стояти і рік, і навіть два в крамниці, то домашню не варто так довго зберігати, краще її за потреби одразу ж використати. Інколи люди, шкодуючи викинути в сміття банку зі здутою кришкою, з’їдають усе, що там є, а згодом страждають від кишкових розладів. Нерідко й таке небезпечне захворювання, як ботулізм, можна підхопити. Не дуже корисними для організму є й насичені маринади, які пригнічують здорову мікрофлору кишечнику, послаблюють діяльність травного тракту. Тому маринованими овочами раджу не зловживати. Така їжа має властивість «вимивати» кальцій з організму, а отже сприяє розвитку такої недуги, як остеопороз. Дітям до п’яти років мариновані овочі, а також гриби взагалі не варто давати.
Замініть столовий оцет яблучним чи винним
Аби зробити консервацію менш шкідливою, Галина Зот радить замість столового оцту, який, по суті, є не харчовим, а технічним продуктом, додавати яблучний, винний чи бальзамічний оцет. Добре, якщо ви виготовите такий оцет самостійно, це буде не тільки смачний, а й екологічно чистий консервант. Але столовий також не варто виливати: ним можете продезінфікувати стільницю на кухні чи склянки помити. Найліпше організм сприймає овочі, квашені за рецептурою, яку ще наші бабусі знали. Про консервування вони й гадки не мали, але були набагато здоровішими. Не останнє значення в заквашуванні мають різноманітні приправи: хрін, часник, насіння кропу, кмину, гірчиці, листя смородини, вишні, естрагону та лавра, перець чорний та духмяний, а також пекуча паприка. Вони додають смаку та гамують розвиток шкідливих бактерій. Овочі, заквашені на зиму, скисають завдяки природному процесу бродіння, відтак поліпшують травлення, перистальтику кишечнику, сприяють жовчовиділенню.