Шахраї-гіпнотизери

Якось до пенсіонерки Ганни, так назвемо першу потерпілу, зайшли в хату дві молоді жінки, які назвалися працівниками податкової служби. Показали посвідчення і розповіли про мету свого візиту - перепис живності, яка є в господарстві. У старенької жінки нічого й не було, крім собаки та кота. Та все ж “податківці” зазирнули до хліва, щоб переконатися у цьому, а потім щось писали, ходили по кімнатах, завели розмову про нелегке сьогоднішнє життя. Бабуня й гадки не мала, що після їхнього візиту вона позбудеться своєї мізерної пенсії, яку щойно отримала і не встигла добре сховати.

До пенсіонерки Шури теж зайшли у квартиру дві молоді жінки. Ці вже назвалися працівниками соціальної служби. Мовляв, переписують самотніх людей похилого віку, і будуть надавати їм грошову допомогу. Але попросили бабусю показати свої заощадження. Вони ж повинні знати, скільки у людини грошей, бо від цього буде залежати розмір допомоги: якщо їх мало, значить, нарахування буде більшим. Довірлива бабуня з радістю показала свій згорточок, де зберігалося дві пенсії на “чорний день”. Жінки перерахували гроші, щось сказали одна одній, і порадували стареньку, що вона з наступного місяця буде отримувати вдвічі більшу пенсію. Шура на радощах пригостила їх чаєм, подякувала молодицям, коли ті виходили з квартири. А коли взяла хустинку, в якій були гроші, щоб покласти їх у сховок, то побачила, що грошей там уже не було. Гірко заплакала, зрозумівши, що її ошукали.

І пенсіонера Григорія не оминула лиха доля. До нього у квартиру зайшли дві жінки, які назвалися працівницями РЕМу, показали посвідчення. “Метою” їхнього візиту була перевірка показників лічильника і виявлення “лівих” розеток, тому молодиці попросили дозволу пройтися по кімнатах. Та чоловік відчув щось лихе, бо ж до нього приходили нещодавно перевіряти лічильник. Тому Григорій не розгубився і сказав непроханим гостям: “Дайте ваші посвідчення, я зателефоную в РЕМ і дізнаюся, чи дійсно вас сюди посилали, тоді й дозволю огляд своєї квартири”. Ті попросили не дзвонити, бо вони нібито відрапортували своєму керівництву, що були у нього вчора.

- А ви не бійтеся, я й скажу, що ви були вчора, - відповів старенький. Коли ж узяв до рук телефонну трубку і почав набирати номер РЕМу, тих візитерів наче вітром здуло. Розгадав дідусь, що то були шахрайки.

Але найбільше постраждали подружжя пенсіонерів Максим та Ольга. Якось поралися вони під вечір на своєму обійсті і не помітили, як до них підійшли дві молоді, вродливі, гарно одягнені жінки. Під час розмови розповіли стареньким, що вони привозили гуманітарну допомогу обездоленим українцям аж із Казахстану. А зараз їм треба їхати до Польщі. От тільки одна біда: у них є такий товар, який не можна перевозити через кордон. - Може візьмете, - запропонували вони господарям. - Продамо зовсім дешево, будете все життя нас згадувати. І показали золоті каблучки, які виблискували на сонці так яскраво, що аж очі засліплювало.

Старий Максим ніколи не мав справи із пройдисвітами, навіть у молоді роки гнав їх із двору, а тут, розповідав чоловік, ніби щось із ним сталося.

- Скільки їх у вас? - запитав. Побачив, як жінки пожвавішали. - Сорок штук, - відповіла одна. - Давайте чотири тисячі - це по сто гривень за одну каблучку - і забирайте.

А старі саме у той день зняли з рахунку в Ощадбанку останні п’ять тисяч гривень для ремонту будинку. Тож Максим наказав дружині винести гроші.

Цілу ніч не спали дід та баба, милувалися тими коштовностями, раділи, що їм так пощастило, що хоч на старості розбагатіють.

Та вранці мало не збожеволіли, коли побачили, що їхнє “золото” вже не сяє. Адже це була звичайнісінька біжутерія, і ціна однієї такої каблучки - десять гривень. Ось так ошукали шахрайки довірливих пенсіонерів. Тут, звичайно, подіяла сила гіпнозу, яким, очевидно, володіли пройдисвітки.

Коментар "РР"

Заступник начальника Рівненського місьвідділу міліції, начальник слідчого відділу МВ УМВС України в Рівненській області Віктор СИДОРЧУК:

- Найперше, що слід зробити, коли на порозі житлового помешкання з’являються так звані соціальні працівники і просять впустити їх усередину, - запропонувати візитерам пред’явити посвідчення та повідомити адресу й телефон організації, яку вони представляють. Як правило, шахраї, перебуваючи під ковпаком вашої обережності, намагатимуться чим швидше піти від вас.

Варто знати, що, відповідно до статті 190 КК України “Шахрайство” (присвоєння чужого майна шляхом обману та зловживання довірою), зловмисникам загрожує штраф або позбавлення волі строком від 3 до 12 років.

У Рівному найпоширенішим видом шахрайства є заволодіння мобільними телефонами за допомогою хитрощів та тиску: під приводом терміновості дзвінка через погане самопочуття тощо.