Насправді, проблем, які доведеться вирішувати вже завтра, стоїть багато. Однак, є одна, яка має всі шанси стати головною в наступні роки. Це ситуація з інфраструктурою. Все більше в нас мостів, «які втомились», труб, що вже давно потрібно міняти, вагонів та локомотивів, яким місце лише на звалищі, будинків, що вже давно потребують капітального ремонту, не говорячи вже про автомобільні дороги.
Більше всього людей в містах хвилює стан багатоповерхових житлових будинків. Якщо взяти Рівне, то більша частина житлового фонду побудована в період з середини шістдесятих років минулого сторіччя по кінець вісімдесятих років. Тобто, пересічній рівненській багатоповерхівці вже далеко за тридцять років. До того ж, більшість житлових будинків зведених в вісімдесяті роки - це «панельки» - будинки зібрані з великогабаритних панелей, у яких термін експлуатації набагато менший ніж в їх цегляних «братів». Зрозуміло, що в кожного багатоквартирного будинку є свій термін експлуатації, після закінчення якого його потрібно капітально ремонтувати. Капітальний ремонт - це така процедура, в процесі якої потрібно відселити мешканців і проводити дуже серйозні роботи. Будемо відверті, графік проведення капітальних ремонтів не виконувався в нас ніколи. В радянські часи не вистачало матеріалів, а в часи Незалежності - грошей. Сьогодні ж говорити про наявність коштів на таку затратну процедуру, як капітальний ремонт, не доводиться. Тим більше, що квартири-то всі приватні, і тому капремонт - це головний біль мешканців будинків. Наш уряд днями запропонував цікаву схему - за нею капітальні ремонти будуть фінансуватися інвесторами, або місцевими бюджетами.
Це лише ініціатива, але доволі малоприваблива. Так, є деякі забудовники, що готові взяти, якусь двоповерхівку, купивши кільком родинам, які там проживають квартири, а саму будівлю знести, і на її місці побудувати будинок в десять-двадцять поверхів.
Однак, для цього потрібно згода усіх мешканців і те, щоб їх апетити не зросли в процесі відселення до космічних величин. В реальності схема «інвестор фінансує - мешканці щасливі» в наших реаліях малоймовірна. Залишаються місцеві бюджети. Якщо мати на увазі, що будівництво багатоповерхівок у 60-80-ті роки йшло дуже швидкими темпами, то і потребувати капітального ремонту вони будуть теж великими партіями. Такого навантаження жоден один міський бюджет не витримає.
Ситуація не просто тупикова, вона трагічна, тому що наші комунікації теж вимагають величезних капітальних вкладень та їх заміну. Тобто, без дуже значних централізованих вливань вирішити проблему старіння багатоповерхівок і їх інженерних мереж та комунікацій не вдасться. Теоретично, можна створити фонд капітальних ремонтів, в який кожен власник нерухомості буде вносити свій внесок. Але це дуже сильно підніме загальну вартість усіх комунальних тарифів, а це в наших умовах нереально. Тобто, у будь-якому випадку десь треба взяти кошти, питання лише де, і чи дочекаються їх «хрущовки» та «брежнєвки».