Віктор ЩЕРБАЧУК: «Сьогодні здорове харчування стало світовим трендом»

«Секрет полягає в тому, що органічне виробництво України орієнтоване на експорт», – пояснив кореспонденту «Рівне-Ракурсу» генеральний директор компаній-ековиробників «Ріттер Біо Агро» та «Дедденс Агро», кандидат сільськогосподарських наук Віктор ЩЕРБАЧУК (на фото). Зі слів Віктора Миколайовича, органічний ринок приваблює підприємців тим, що рентабельність бізнесу практично в будь-якому його сегменті істотно вище, ніж у традиційному аграрному. За інформацією комерційної служби Посольства США в Україні, середня окупність інвестицій в українське органічне землеробство становить приблизно 300%. Тому воно є одним із найпривабливіших напрямів для інвестицій в Україну, вважає мій співрозмовник.

«Дедденс Агро» і «Ріттер Біо Агро» першими в Україні виростили органічні цукристі»

– Вікторе Миколайовичу, чи справдилися Ваші очікування на 2018 рік?

– Так, більшість планів нам вдалося реалізувати. Впевнений, що в органічному агровиробництві ми досягли непоганих результатів та відшліфували технології. Як і в попередні роки, діяльність підприємства спрямована на вирощування органічних культур (пшениці, гречки, вівса, гороху, кукурудзи і льону на зерно, соняшнику, сої, ріпаку, гірчиці, чечевиці, малини, полуниці) та здійснення поставок на внутрішній ринок і експорту у країни Європейського Союзу. Також цього року сіяли квасолю та успішно реалізували її на внут­рішньому ринку. Досить цікава культура, користується високим попитом в Україні і за кордоном, та й ринкова ціна приємна для агровиробника. Радує те, що вже маємо замовлення на бобові на 2019 рік.

Минулого року ми започаткували новий та дуже перспективний проект – вирощування органічного цукрового буряка. Попри скептичне ставлення багатьох українських аграріїв до цієї культури і невдалі спроби її вирощування на органічному ґрунті та переробки, ТОВ «Дедденс Агро» і «Ріттер Біо Агро» першими в Україні виростили за всіма стандартами органічні цукристі. З 7000 тонн цієї сировини Гнідавський цукровий завод вперше в Україні виробив сертифікований органічний цукор. Оскільки на цей продукт великий попит в Європі, ми вирішили значно збільшити посівні площі. За попередніми розрахунками, плануємо отримати від 16 до 20 тисяч тонн органічного цукрового буряка, який перероблятиме дане підприємство.

Хочу подякувати нашій чудовій команді за відмінний результат, а також українському сертифікаційному органу – ТОВ «Органік Стандарт», працівники якого вболівали за наш успіх, та керівництву Гнідавського цукрового заводу – за партнерську підтримку нашого проекту. Висока якість виробленого ним органічного цукру підтверджена дослід­женнями провідних німецьких лабораторій. Це – наша спільна перемога! Зауважу, що досягнута нами врожайність органічного цукрового буряка – 32 центнери з гектара – у два-три рази менша порівняно з буряком, вирощеним за інтенсивними технологіями, проте цукор, отриманий з нього, коштує не 350 євро, а від 900 до 1300 євро. Тому ми задоволені таким результатом, досягнутим, до того ж, в екстремальних умовах: перші 400 гектарів посівів цукристих буряковий довгоносик знищив буквально за чотири години, тож довелося ці площі пересівати.

«Я дуже задоволений тим, що сформував команду, в якої немає конкурентів, скоріше, це побратими»

– Поділіться, будь ласка, набутим досвідом роботи на органічному ринку і перспективами його розвитку.

– Практичний досвід – це дорожня карта, яку ми напрацьовували роками. В цьому році вона привела до успіху, який нас задовольнив, що додало нам упевненості в правильності та перспективності шляху, яким ми йдемо. А головне, наші спеціалісти помітно виросли у фаховому плані, про що свідчить їхня робота – якісна і професійна. Я дуже задоволений тим, що сформував команду, в якої немає конкурентів, скоріше, це наші побратими. Місця під сонцем органічного ринку ЄС, США та Азії знайдеться ще багато. Однак правила роботи в органічному сегменті стали жорсткіше. Раніше достатньо було сертифікатів. Тепер потрібен дозвіл на експорт конкретної партії, для чого до країни-імпортера відправляються зразки продукції на аналіз про відсутність пестицидів та інших речовин. Після надходження першої партії товар знову перевіряється.

Як виробник і трейдер я відвідую багато агропідприємств у регіонах, часто буваю в Києві на різних форумах та виставках. Нещодавно, у вересні, взяли участь у Десятому Всеукраїнському Ярмарку органічних продуктів, організованому Федерацією органічного руху України, де презентували свою продукцію – перший органічний цукор, вироблений в Україні. Ми використовуємо кожний комунікаційний майданчик для спілкування з ентузіастами органічного землеробства, яких в Україні не так уже й багато – всього 485 сертифікованих органічних операторів (без урахування даних від 16 зарубіжних органів сертифікації), зареєстрованих ТОВ «Органік Стандарт». Вони оброб­ляють понад 400 тисяч гектарів органічної землі – близько 1% від усіх сільськогосподарських угідь України.

Це, вважаю, дуже маленька частка, але за її зростанням велике майбутнє. Україна має всі передумови для того, щоб найближчим часом стати «органічним хабом» Європи та світу, вважає заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. В березні цього року Ольга Василівна після презентації Регіонального консультаційно-освітнього центру в рамках реалізації міжнародного проекту технічної допомоги Європейського Союзу «Формування підприємницького середовища з виробництва органічних ягід в транскордонних районах України та Білорусі», що відбулася в Національному університеті водного господарства та природокористування, ознайомилася з досвідом ТОВ «Ріттер Біо Агро» з вирощування органічної ягідної продукції. До речі, восени ми посадили 3 гектари полуниці за новою технологією з крапельним зрошуванням. Наступного року плануємо розширити площу під нею до 6 гектарів. Ще маємо 9 гектарів малинових плантацій.

Якщо подивитися на структуру українського аграрного виробництва й експорту, то чітко бачимо, що превалює продукція рослинництва. Тому, якщо не брати до уваги птахівництво, яке в Україні досить непогано розвинуто, саме над розвитком галузі тваринництва треба серйозно працювати. Тож цього року ми трошки розширилися: півтора місяця тому придбали в Хмельницькій області підприємство тваринницького профілю, що стане третім підприємством нашої групи компаній. Зараз там формуємо надійний колектив. Без командної роботи, вважаю, жодне підприємство не може ефективно діяти. У нас усі працюють з повною віддачею в одній команді, націленій на високий результат.

«В органічному секторі задіяно ледь не вдвічі більше працівників, ніж у традиційному»

– Органічне землеробство може бути вигідним для держави?

– Фахівці з ЄС підрахували, що в органічному секторі задіяно ледь не вдвічі більше працівників, ніж у традиційному, тобто хімічному. І це при високому рівні механізації та автоматизації в останньому! У нас з урядових трибун і під куполом Верховної Ради звучать гучні заклики розвивати село, але нічого конкретно не робиться для створення робочих місць в органічному землеробстві та переробній промисловості. Саме органічний сектор може їх надати – принаймні у два рази більше, ніж звичайний. Та він, на відміну від великих агрохолдингів, які не здатні виробляти органіку, позбавлений державної підтримки.

Середній європейський органічний фермер живе не гірше банкіра, в тому числі тому, що поряд з високою ринковою премією отримує від держави близько 50 відсотків компенсації витрат і доступ до майже безкош­товних кредитів. У нас всього цього немає. Тим не менше, ми плануємо, що вже наступним етапом нашого розвитку стане організація переробки вирощених нами і нашими партнерами органічних зернових культур, ягід та фруктів. Будемо пропонувати внутрішнім і закордонним партнерам не органічну сировину, а готові органічні продукти.

До речі, Рівненська ОДА – єдина в Україні! – виділила господарствам-виробникам органічної продукції бюджетні кошти на відшкодування вартості органічного сертифікату. Для такого підприємства, як наше, – це незначні кошти, а для маленьких фермерських господарств, які тільки-но започаткували органічне землеробство, – це серйозна фінансова підтримка. Приємно, що обласна влада в число пріоритетів аграрного виробництва включила й органічне землеробство, – для мене це дуже позитивна новина.

– Що порадите фермерам, які хочуть займатися органікою?

– Українські виробники-органіки – це ентузіасти, можливо навіть, як я, невиправні романтики. Не краща риса для бізнесу, але для органічного сектору це добре, тому що викликає довіру споживача. На перших порах слід очікувати зниження врожайності з поля, падіння надоїв та приросту м’яса. Урожай органіки може впасти майже вдвічі, але рік за роком він буде поступово відновлюватися. З «хімічними» показниками, звісно, не зрівняється, але стане порівнянним. Запастися терпінням та коштами потрібно мінімум на три роки.

Якщо хто на Рівненщині захоче створити органічне підприємство, то ми готові поділитися нашими технологічними напрацюваннями в галузі органічного землеробства з усіма чесними і правильними фермерами, які хочуть по-справжньому займатись органікою. Приїжджайте до нас – усе покажемо і розкажемо, який це бізнес, які проблеми та які здобутки. Одна справа прочитати про органічне землеробство в газеті чи журналі, інша – побачити все на власні очі, відчути серцем і налаштуватись на нелегку добросовісну працю. Все має йти від душі.

«Працюємо з мінімальним прибутком, щоб можна було продавати органічну продукцію у себе в країні»

– Чим відрізняється органічне землеробство від традиційного хімічного?

– За допомогою хімії ніби вирощувати легше: додав того і того елемента – все збалансував. Але, врешті-решт, це знищує цінну складову ґрунту – гумус. Як фахівець з вирощування органічної сільгосппродукції, я достеменно знаю: ґрунт виснажувати не можна, з ним потрібно працювати, щоб підвищувати його родючість. Тому на тих земельних ділянках, які використовуємо під вирощування органічних культур, у нас іде повна сівозміна, різні культури заміняються. Тільки зібрали та змолотили ранні зернові – і відразу земля засівається сидератами (проміжними культурами між основними). Потім сидерати заорюються, затим вносимо органічні добрива, дефекат. Постійно збагачуємо ґрунт мікро- та макроелементами.

– Чи важко знайти закордонних покупців на українську агроекопродукцію?

– А нам їх і не треба шукати – вони нас самі шукають. У тих, хто чесно вирощує якісну органіку, немає ніяких проблем зі збутом органічної продукції. Навіть HiPP – провідний виробник органічного дитячого харчування в Європі, який представлений у 57 країнах світу, відвідавши наше підприємство, був дуже задоволений дотриманням в органічному землеробстві всіх європейських екологічних стандартів. Ми співпрацюємо з Дос­лідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) та українським сертифікаційним органом «Органік Стандарт». Єдині у Східній Європі маємо європейський сертифікат Naturland. Сформували клієнтську базу тих, хто займається органічним виробництвом, обмінюємося досвідом з підприємствами-членами Федерації органічного руху України.

– Чому органічне зерно не купується в Україні?

– На внутрішньому ринку ми реалізуємо тільки 10% урожаю органічної пшениці, зокрема на крупи і борошно наше зерно переробляє компанія «Органік Оригінал». Виготовлені нею екопродукти під торговою маркою «Екород» мають європейський органічний сертифікат і марковані офіційним логотипом органіки Європейського Союзу – «Євролистом». Також нас обрав постачальником органічної сировини для виготовлення вівсяних і гречаних пластівців Сквирський комбінат хлібопродуктів, на якому виробляється найкраща в Україні продукція для здорового харчування під ТМ «Сквирянка».

– Наскільки органічна продукція дорожча за звичайну?

– Від 30% до 100% залежно від продуктів. Для органічних продуктів тривалого зберігання – це 30-50%. Органічне борошно буде дорожче приблизно на 50%, відповідно до експортної вартості органічної пшениці. У країнах ЄС не така велика різниця, оскільки там органічний сектор серйозно дотується. У нас на внутрішньому ринку мінімальна маржа, працюємо з мінімальним прибутком, щоб можна було продавати органічну продукцію у себе в країні. На жаль, переважна більшість наших співгромадян не мають уявлення про цей напрямок АПК. А тому виробники повинні займатися, крім виробництва, ще й активним просуванням органічної продукції. Союзниками можуть бути і ЗМІ, і держава. Так, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева закликає стимулювати розвиток внутрішнього ринку, в тому числі і шляхом підтримки через програми державно-приватного партнерства дошкільних та освітніх закладів, котрі будуть купувати органічну продукцію у фермерів.

«В Україні, фактично, немає державної цільової програми підтримки фермерів»

– Ваше ставлення, Вікторе Миколайовичу, до зняття мораторію на вільний продаж земель сільськогосподарського призначення.

– Це – утопія. Як фермер купить гектар по 2000-3000 доларів? У нього ж стільки грошей немає, він же заробляє на тому гектарі 100-200 доларів. Навіть при мінімальній ціні, умовно, 1000 доларів за гектар – де фермер візьме 100 тисяч доларів, щоб купити 100 гектарів землі? І скільки років треба буде працювати, щоб повернути ці кошти в умовах, коли в Україні, фактично, немає державної цільової програми підтримки фермерів. Малому та середньому агробізнесу обов’язково необхідна більш потужна підтримка з боку держави. В Європі на це витрачають більше половини бюджету держав-членів ЄС, в Україні – менше 1%. Але головне, у нас немає чіткої визначеності щодо стратегії та пріоритетів. Такі дотації, як за кордоном, українським агровиробникам навіть не сняться. Якщо це орна земля – дотація 300 євро на гектар, якщо це пасовиська – 220 євро.

– А в органічному виробництві, наприклад, у Німеччині – дотація аж 600 євро на гектар. Українським органікам би такі…

– Щоб сьогодні нам дали на наші 4000 гектарів дотації навіть по 500 євро на гектар – так це ж два мільйони євро державної допомоги! На ці кошти можна було б розвивати і органічне виробництво, і створювати власні переробні підприємства. Натомість, в аграріїв забрали спрощений режим оподаткування, відшкодування ПДВ по сої та бобових культурах. Ми раніше на цьому ринку працювали і як виробник, і як трейдер: купували продукцію в інших підприємств, заробляли на цьому кошти, які вкладали в розвиток органічного виробництва. Але народні обранці вирішили, що ПДВ має залишатись переробникам. Хто в Україні сьогодні найбільший переробник? Компанія «Кернел», яка скуповує і переробляє близько 65% української сої. Тож ПДВ отримують не малі та середні агропідприємства-виробники, а великий агрохолдинг, бо він переробник.

– Коли ПДВ відшкодовували всім виробникам, ціна тонни сої була 12500 гривень а зараз опустилася – максимум 9800 гривень з доставкою на елеватор. Хто програв?

– Дрібні та середні товаровиробники, інтереси яких повинна захищати держава. Якби були дотації з бюджету, ми могли би створити власну переробку. Але на все треба оборотні кошти, а їх не вистачає, щоб швидко запустити переробний завод. Потрібно років п’ять, щоб назбирати необхідну суму на створення свого переробного підприємства, на якому можна було би переробляти ту саму сою, гречку чи ще щось та відправляти за кордон уже не сировину, а готові продукти. Саме місткий та платоспроможний ринок ЄС є найкращим стимулом для розвит­ку українського малого і середнього бізнесу, орієнтованого на виготовлення готової продукції з вищою доданою вартістю.

«Новий закон повинен захистити виробників від недобросовісної конкуренції»

– Ви задоволені законодавчим регулюванням розвитку вітчизняного органічного виробництва?

– Виробники-органіки покла­дають великі надії на закон «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обороту і маркування органічної продукції», прийнятий парламентом 10 липня 2018 року. Цей закон повинен набути чинності через півроку після опублікування, тобто в січні 2019-го. Завдяки новому закону, гармонізованому із законодавством ЄС, українським виробникам буде легше просувати свою органічну продукцію як в Європі, так і в інших частинах світу. Водночас можна очікувати прискореного зростання українського ринку. Новий закон повинен дати споживачам впевненість в продуктах, маркованих як органічні, і захистити виробників від недобросовісної конкуренції. Адже нині слова «еко», «біо» та «чистий продукт» не завжди гарантують якісний органічний продукт.

– Сьогоденна соціально-економічна ситуація в українському селі далека від євро­пейських стандартів життя. Чи згодні Ви з тим, що добровільне сприяння сільським громадам у їх досягненні є соціальним обов’язком відповідального бізнесу?

– Підприємства «Дедденс Агро» та «Ріттер Біо Агро» ніколи не стоять осторонь важливих для села подій, завжди беруть активну участь у житті громад, на території яких орендують сільськогосподарські угіддя. До нас постійно звертаються по допомогу: і дороги ремонтуємо, і садочкам та школам допомагаємо, і футбольну команду «Дедденс» у селі Русивель Гощанського району утримуємо. На протязі всього зимового сезону допомагаємо громадам у розчищенні від снігу сільських доріг, посипаємо їх піском. Якщо порахувати у фінансовому виразі надану за рік допомогу селу в рамках соціально-економічного партнерства, то виходить досить солідна сума.

– Чи є в політичному спектрі України партія, яка заслуговує на увагу аграріїв?

– Я безпартійний, але охоче підтримаю ту політичну силу, яка сприятиме розвитку в Україні органічного виробництва. Якщо це дійсно адекватна партія і справді хоче для нашої країни економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств (і не тільки сільськогосподарських!) – значить, ту партію треба підтримувати. Сьогодні агросектор стає драйвером усієї української економіки, торгувати саме продовольством стає вигідним бізнесом. Завдяки експорту своїх продуктів, у тому числі й органічних, Україна може отримувати для себе величезні економічні преференції та посилювати свій політичний вплив на міжнародній арені. Це дозволить залучати більше іноземних інвестицій у національну економіку та значно поліпшити добробут своїх громадян. Українці гідні кращого життя в рідній країні!

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: