«Рівнебуду» – 75 років!

Працівники ПрАТ «Рівнебуд» можуть по праву пишатися своєю історією. Вся багатопланова діяльність товариства формує і щодня підтверджує бездоганну репутацію компанії, яка вміє тримати слово та завжди доводить до кінця початі справи. Підприємство «Рівнебуд» відоме як соціально відповідальна компанія, що бере участь у реалізації найважливіших соціально-економічних проектів на Рівненщині. Динамічний розвиток «Рівнебуду» та досягнуті успіхи – це, перш за все, заслуга його колективу. 75 років надійної роботи товариства у найскладніші періоди історії країни є переконливим доказом працьовитості та високої професійної майстерності його трудівників.

Тест на професіоналізм та відповідальність

На всіх етапах історії підприємства, невіддільної від історії України, колектив Рівненського обласного будівельно-монтажного тресту та його керманичі завжди доводили свою здатність перемагати і, попри всі труднощі, успішно вирішувати поставлені завдання. Першими керівниками тресту були Погодін Анатолій Миколайович та Масловський Йосип Олександрович, а з 1949-го по 1954 рік – Костін Василь Іванович. Першим об’єктом було будівництво міської електростанції. Спорудження об’єктів велося у важких, а інколи – в екстремальних умовах через дефіцит не тільки кваліфікованих спеціалістів, а й будівельних матеріалів і конструкцій. Тестом на професіоналізм та відповідальність для колективу стало будівництво житлових будинків і об’єктів соціальної сфери – міської бані, міської лікарні, пологового будинку та пекарні. З організацією будівництва в Рівному почалось будівництво і в населених пунктах області. Так, на виконання наказу № 58 Наркома УРСР по житлово-цивільному будівництву від 15 лютого 1945 року були створені виконробські дільниці в містах Дубно, Здолбунів і Сарни. Розпочалось будівництво житлових будинків та об’єктів соціальної сфери.

В цей час Рівненський будівельно-монтажний трест вів будівництво шкіл, облкомунбанку, обласного та міського комітетів КП(б) У, облвиконкому, вчительського інституту, станції переливання крові, бензосховища і ЗАГСу.

У зв’язку зі збільшенням обсягів робіт та структури у 1953 році на базі Рівненського будівельно-монтажного тресту було створено Рівненський обласний будівельний трест. Першим його керівником був Костін Василь Іванович.

Згодом наказом Міністерства міського та сільського будівництва № 43 від 8 лютого 1956 року керуючим Рівненським обласним будівельним трестом було призначено Юшина Федора Романовича, який очолював трест по 1963 рік. У червні 1963-го підприємство очолив Биков Борис Опанасович, який працював на даній посаді до кінця 1965 року. За цей період було розпочато масове будівництво житла та об’єктів соціальної сфери: заводу високовольтної апаратури, Здолбунівського цементно-шиферного комбінату, цегляних заводів у містах Рівне та Здолбунів, газорозрядного заводу, льонокомбінату, міської та обласної лікарень, міського будинку культури, драмтеатру, інституту інженерів водного господарства.

У четвертому кварталі 1965 року розпочато будівництво виробничого об’єднання «Азот» (директор Уханєв В.П.). Начальником будівельного управління був Ломтатідзе З.Ш. На той час населення міста Рівне становило близько 70-75 тисяч мешканців. З початку будівництва РВО «Азот» приріст населення значно збільшився.

Масштабне будівництво промислових об’єктів

У зв’язку з масштабним будівництвом промислових об’єктів, розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 388 від 16 квітня 1966 року та наказом Міністерства будівництва УРСР № 120 від 27 квітня 1966 року був створений трест «Рівнехімбуд», основною метою якого було будівництво виробничих потужностей на РВО «Азот». У склад тресту увійшли: БМУ «Промбуд-1», БМУ «Промжитлобуд-2», БМУ «Промбуд-4», БМУ «Промбуд-5», Управління механізації будівництва (УМБ), Управління виробничо-технічної комплектації (УВТК). Першим керівником тресту був призначений Ельберт Олександр Михайлович. У цей період функціонувало два трести – Рівненський обласний будівельний трест та трест «Рівнехімбуд», які підпорядковувались безпосередньо Мінбуду України.

У 1972 році на базі Рівненського обласного будівельного тресту було створено трест «Рівнежитлобуд», керівником якого з 1969-го був Токовий Андрій Денисович. Цього ж року на базі тресту «Рівнехімбуд» наказом Міністерства промислового будівництва № 7 від 12 січня 1972 року створено комбінат «Рівнепромбуд», якому підпорядкували трест «Рівнежитлобуд» і будівельно-монтажні та спеціалізовані управління.

За ці роки велося будівництво та побудовано частину виробничих потужностей Рівненського виробничого об’єднання «Азот», Любомирського вапняно-силікатного заводу, фабрики нетканих матеріалів, молокозаводу й автобусного парку в Рівному, заводу тракторних запчастин, Костопільського ДБК, а також виробничі потужності об’єднання «Рівнезалізобетон» і домобудівного комбінату, завдяки чому було збільшено будівництво житла.

У цей же період почесне звання «Заслужений будівельник України» було присвоєно Сливинському Івану Павловичу, Потураю Петру Михайловичу, Ткачу Михайлу Артемовичу, Симончуку Борису Івановичу, Куцелю Степану Івановичу.

Орденом Леніна було нагород­жено: Потурая Петра Михайловича, Коробчука Миколу Андрійовича, Яремчука Фео­філа Олександровича, Трофімчука Миколу Гнатовича, Павлюка Миколу Андрійовича, Симончука Бориса Івановича; орденом Жовтневої Революції – Данилова Івана Михайловича, Драчука Миколу Федоровича; орденом Трудового Червоного Прапора – 45 працівників, орденом «Знак Пошани» – 53, орденом Трудової Слави ІІІ ступеня – 16, медаллю «За трудову доб­лесть» – 288, медаллю «За трудову відзнаку» – 40 працівників.

Комбінат «Рівнепромбуд»: якість та надійність

У 1977 році начальником комбінату «Рівнепромбуд» було призначено Піндюріна Дмитра Павловича, який очолював комбінат понад 15 років. До складу цієї структури входило 16 підрозділів будівельного комплексу. Об’єкти, зведені «Рівнепромбудом» за 1977–1987 роки, незмінно ототожнюються з високою якістю та надійністю. В цей період продовжувалось будівництво потужностей виробничого об’єднання «Азот» та заводу тракторних агрегатів, навчальних корпусів інституту інженерів водного господарства. Було завершено будівництво Рівненського льонокомбінату, Костопільського склозаводу, Рівненського заводу високовольтної апаратури, заводу «Газотрон», заводу будівельного інструменту в Костополі.

Також було побудовано завод надміцних залізобетонних виробів, Могилянський завод дренажних труб, аеропорт у Рівному. Було розпочато будівництво радіотехнічного заводу, Дубровицької бавовняно-прядильної фабрики. Заново був відбудований Рівненський драмтеатр. Було побудовано адмінприміщення обласної державної адміністрації, пологовий будинок № 1, готель «Турист», обласну бібліотеку, ЦНТІ, лабораторію держстандартів.

Трест «Ровнохімбуд» успішно освоював кошти на розвиток Рівненщини: побудував мікрорайон «Ювілейний», тролейбусну лінію, очисні споруди ВО «Азот», домобудівний комбінат (ДБК), завод надміцних залізобетонних конструкцій (завод НЗБК).

Крім потужних промислових об’єктів, комбінат «Рівнепромбуд» ввів в експлуатацію тисячі квадратних метрів житла у масивах, де свої домівки знайшли і чимало будівельників тресту, дитячі садочки, профілакторій для робітників і табір відпочинку для їхніх дітей. Розвиток економіки сприяв демографічним змінам у Рівному. Стрімко зростало населення міста і в 80-х роках ХХ століття сягнуло 270 тисяч жителів. Комбінат «Рівнепромбуд» розпочав будівництво житла в Макарівському районі Київської області та Млинівському районі Рівненської області для переселення населення із забруднених районів після Чорнобильської катастрофи.

У 1979-му, з метою вдосконалення управління будівельною галуззю, наказом Мінпромбуду УРСР № 100 від 2 квітня 1979 року трест «Рівнежитлобуд» було ліквідовано. А в 1985-му комбінат «Рівнепромбуд» був перейменований у будівельно-монтажний трест «Рівнепромбуд».

За цей період було присвоєно почесне звання «Заслужений будівельник України» Ковальчуку Олександру Івановичу, Журавльову Анатолію Семеновичу, Турчину Василю Миколайовичу, Карлюку Ростиславу Онисимовичу, Яковенку Пантелію Семеновичу, Бондарчуку Аркадію Леонтійовичу, Трофимчуку Миколі Гнатовичу.

Нагороджено орденом Дружби народів Гаюка Олександра Семеновича, Гордєєва Олександра Лукашевича, орденом Жовтневої Революції – Нагорнюка Василя Івановича, орденом Трудового Червоного Прапора – 10 працівників, орденом Знак Пошани – 21, орденом «Трудової слави» ІІІ ступеня – 21, медаллю «За трудову доб­лесть» – 23, медаллю «За трудову відзнаку» – 20 працівників.

Звели в Рівному майже всі соцкультоб’єкти

Трест «Рівнепромбуд» продов­жував нарощувати обсяги будівельно-монтажних робіт. У цей період було завершено будівництво виробничого об’єднання «Азот», заводу тракторних агрегатів, заводу «Рівнесільмаш», радіозаводу, Дубровицької бавовняно-прядильної фабрики, Шпанівського заводу харчових концентратів, Березнівського спиртзаводу, Дубнівського маслосирзаводу, підприємства «Учприлад», лікарень – обласної, міської, обласної дитячої, діагностичного центру, протитуберкульозного диспансеру, онкодиспансеру, склозаводу агрофірми «Зоря». Побудовані житлові масиви у Квасилові, Здолбунові й Дубні, мікрорайони «Південний», «Північний» та «Ювілейний» – у Рівному.

Особливе місце в діяльності тресту «Рівнепромбуд» займає будівництво об’єктів соціальної сфери. Варто зауважити, що всі дошкільні заклади побудовані трестом, стали справжніми «другими домівками» для їх вихованців. За час існування будівельного комплексу рівнепромбудівці звели в Рівному майже всі школи, дитячі садки, кінотеатри, будинки культури та інші соцкультоб’єкти.

Трест «Рівнепромбуд» брав безпосередню участь у ліквідації наслідків землетрусу у Вірменії. У місті Кіровокан з комбінату працювало більше 250 робітників.

У 1991 році будівельно-монтажний трест «Рівнепромбуд» наказом Мінбуду УРСР № 78 від 22 квітня 1991 року був перейменований в Державну виробничо-будівельну фірму «Рівнебуд». Керуючим фірми в 1992-му було призначено Люльчика Олександра Володимировича. З 1994 року Державна фірма «Рівнебуд» реорганізована в Акціонерне товариство закритого типу «Фірма «Рівнебуд», яка не змінила своєї діяльності та продовжує розпочате трестом «Рівнепромбуд» будівництво об’єктів на Рівненщині.

За цей період почесне звання «Заслужений будівельник України» було присвоєне Піндюріну Дмитру Павловичу, Капщуку Володимиру Антоновичу, Максимовій Марії Володимирівні, Люльчику Олександру Володимировичу, Прилуцькому Віталію Григоровичу. Багато працівників були нагороджені Почесними грамотами Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Держбуду України, грамотами, цінними подарунками, подяками різних рівнів.

З ювілеєм підприємства, шановні рівнебудівці!

Адміністрація та профком ПрАТ «Рівнебуд» від усієї душі вітають працівників та ветеранів товариства, його замовників і підрядників із 75-річчям підприємства. За цим ювілеєм – величезний будівельний досвід та творчий потенціал колективу, талант і професіоналізм керівників. Завдяки зусиллям кількох поколінь будівельників Рівненський обласний будівельно-монтажний трест, заснований 27 лютого 1944 року, став одним із лідерів галузі, вніс та продовжує вносити великий внесок у розвиток будівельної індустрії регіону, формування архітектурного обличчя Рівного.

Все, що створено трудівниками ПрАТ «Рівнебуд» за три чверті віку, залишиться на століття. Жителі міста й області вдячні рівнебудівцям за добротні і красиві житлові будинки, чудові виробничі та соціальні об’єкти, за розвиток інженерних комунікацій, за все те, що робить наше життя комфортним і прищеплює нашим дітям смак до прекрасного, розвиває їх, дає реальний шанс стати активними перетворювачами рідного краю.

Керівництво «Рівнебуду» сердечно дякує всім працівникам і ветеранам товариства за професійну майстерність, відданість обраній справі, прагнення зберегти та примножити корпоративні цінності.

Уклін ветеранам підприємства та їх нащадкам:

БМУ «Промжитлобуд-2» – Ковальов В.М., Гольдін В.Г., Люльчик О.В., Гіба А.У., Міхневич В.Г.;

БМУ «Промбуд-3» – Омелян В.М., Остапчук І.М., Охримчук П.К.;

БМУ «Житлобуд-6» – Малашинський В.М., Вихристюк М.І.;

БМУ «Промбуд-8» – Мотов О.В., Яремчук Є.Я., Середюк О.А.;

БМУ «Промбуд-9» – Назарук В.О., Вабіщевич О.А.;

БМУ «Промбуд-10» – Крисюк В.Д., Коноплицький О.І.;

БМУ «Промбуд-11» – Ельберт О.М., Нікольчук М.М., Гончаровський В.Г.;

БМУ «Промжитлобуд-13» – Пилипчук Л.Д., Свідзінський П.С.;

СБМУ «Спецбуд» – Лисюк М.О., Черташ О.Д.;

СБМУ «Опорядбуд» – Запорожченко С.А., Борис П.К., Зеленський, Антонюк В.М.;

ПМК-63 – Востріков П.Д., Сасюк В.І., Гольдін В.Г., Федорець С.А.;

Управління малої механізації – Літвінов Г.Г., Кобринович Я.В.;

Управління механізації будівництва – Сергеєв І.І., Богданець В.Г.;

Управління виробничо-технічної комплектації (УВТК) – Ясинський В.В., Краснов Б.І., Ковальчук А.В., Негодюк В.Т.; ВО «Рівнезалізобетон» – Мосницький В.І., Журавльов П.Д.; ДБК – Заславський В.Н., Суслов І.В.; ЖЕК – Стрижеус В.Н., Абрамович П. , Ромер О.П.

Заступникам керівника товариства по галузях: Потапов А.В., Токовий А.Д., Нікольчук М.М., Заславський В.Н, Слива Є.О., Стрижеус В.Н., Мотов О.В., Войтко В.І., Бербенець В.М., Довжук Д.М., Гаврон Р.Г., Процикевич З.М.

Всім підрядникам підприємства – глибока вдячність за багаторічну тісну співпрацю, за злагодженість в організації виробничого процесу, за чуйність і розуміння. Зокрема, субпідрядникам, з якими пліч-о-пліч працювали: БУ-39 – Грабовий О.Г., Вознюк В.О., Почтаренко Л.Г., Лютий М.І.; БУ-64 – Смірнов Ю.П., Довгаль В.О.; БУ-437 – Зорін В.М.; БУ-469 – Крикунов О.Я., Огородник В.М.; БУ-472 – Ментрега О.І., Заіка І.А.; БУ-534 – Лукашевич А.М., Курилович О.О.

Передаємо уклін мешканцям міст, сіл та селищ області: Дубровиця, Костопіль, Березне, Шпанів, Дубно, Корець, Здолбунів, Квасилів, Остріг, Млинівщина, Зоря, Оржів, Рокитне, Могиляни, жителі яких працювали в нашій системі і залишили у своїх населених пунктах після себе десятки будинків.

Адміністрація та профком ПрАТ «Рівнебуд» щиро бажають колективу товариства, всім його партнерам вагомих трудових досягнень, твердої впевненості у спільних виробничих планах на наступні 75 років. Редакція тижневика «Рівне-Ракурс» разом із будівельною спільнотою та громадою області приєднуються до добрих побажань колективу підприємства-ювіляра. Нехай результати Вашої натхненної праці, шановні рівнебудівці, викликають повагу до професії будівельника! Щастя та здоров’я Вам, благополуччя і процвітання, вдалих рішень та яскравих перемог!

Підготував

Олександр ОЛЬХОВИК

Працею уславлені

Кавалери ордена Трудової Слави ІІІ ступеня

1966–1975 роки

Костюк Петро Іванович, Климчук Терентій Володимирович, Малиновський Володимир Олексійович, Мартинюк Леся Михайлівна, Толчинська Галина Климентіївна, Івашкевич Павло Андрійович, Коробчук Микола Андрійович, Купець Олексій Григорович, Мельничук Тамара Адамівна, Іванець Олена Кузьмівна, Бугринець Валентина Дорофіївна, Подганюк Федір Ісакович, Хильчук Микола А.

1976–1977 роки

Ляховецький Дмитро Олексійович, Ходаков Михайло Семенович, Климчук Анатолій Олександрович, Яцук Борис Андрійович, Басюк Володимир Васильович, Лукащук Василь Семенович, Одерака Петро Михайлович

1978 рік

Андишула Іван Євменович, Кристапчук Оксана Федорівна, Миць Василь Аврамович, Перетятко Василь Мойсейович, Петрук Петро Григорович, Прендета Владислав Іванович, Совпенець Петро Якович, Шепель Степан Антонович.

1979–1981 роки

Гарасюк Микола Степанович, Ковальчук Микола Георгійович, Панасюк Михайло Степанович, Панай Олександр Макарович, Вакулич Борис Павлович.

1982–1986 роки

Гранюк Іван Станіславович, Зощук Костянтин Олександрович, Ковалець Валентина Йосифівна, Хомич Анатолій Миколайович.

Працею уславлені

Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора

1966 рік

Потурай Петро Михайлович, Василишин Костянтин Григорович, Коротюк Борис Павлович, Попчук Віталій Іванович, Колеснік Степан Дмитрович, Беленький Петро Матвійович.

1967–1970 роки

Савенко Іван Микитович.

1971 рік

Драчук Микола Федорович, Ломтатідзе Заури Шалвович, Сидоренко Анатолій Федорович, Герасимчук Микола Павлович, Павлюк Микола Андрійович, Трусов Леонід Федорович, Татарик Яків Валер’янович,

Дикало Микола Андрійович, Басюк Василь Іванович, Купець Олексій Григорович, Парфенюк Зінаїда Карпівна, Лідовець Борис Григорович,

Петрик Федір Петрович, Муд­рик Роман Євстахійович, Андрощук Антоніна Тимофіївна, Бугринець Валентина Дорофіївна, Кучер Іван Онуфрійович, Музичук Микола Іванович, Симончук Борис Іванович,

Суходольський Володимир Григорович, Хоронтук Семен Маркович,

Берник Пелагея Федорівна.

1972–1974 роки

Ельберт Олександр Михайлович, Павлюк Микола Андрійович, Бардачук Володимир Федорович, Бурець Василь Євменович, Шматко Антон Кирилович, Бондарчук Аркадій Леонтійович, Яковенко Пантелій Семенович, Турчин Василь Миколайович, Колодій Данило Йосипович, Шевчук Микола Ігнатович, Бевчук Олексій Микитович, Чабан Іван Васильович, Ласич Галина Степанівна, Андріїв Федір Петрович, Мирон Степан Модестович.

1975–1976 роки

Пашков Анатолій Іванович, Єфімчук Марія Олександрівна.

1977 рік

Ганченко Олексій Васильович, Вавілов Петро Михайлович, Вереймечук Федір Маркович, Рожок Ростислав Федорович.

1978–1981 роки

Нагорнюк Василь Іванович.

1982–1984 роки

Куликович Євген Петрович.

1985–1986 роки

Веремейчук Федір Маркович, Маринич Михайло Іванович, Мартинюк Леся Михайлівна, Мінчук Іван Григорович.

Працею уславлені

Кавалери ордена «Знак Пошани»

1966 рік

Притула Олександр Семенович, Шахнюк Михайло Іванович, Захарчук Віталій Андрійович, Нагорний Микола Іванович, Чабан Іван Васильович, Шарков Аркадій Андрійович, Бойчук Микола Семенович, Суходол Марія Григорівна, Понурко Андрій Ілліч, Радавський Андрій Андрійович, Жильчук Степан Тимофійович, Ільковец Борис Олексійович, Рабчевський Анатолій Олександрович

1967 рік

Вознюк Сергій Федорович.

1968–1971 роки

Ельберт Олександр Михайлович, Линник Олександр Григорович, Колик Михайло Григорович, Піндюрін Дмитро Павлович, Квилейчук Ростислав Федорович, Систук Василь Степанович, Ципан Ніна Павлівна, Журавель Надія Герасимівна, Качаровський Анатолій Антонович, Пивоварчук Василь Михайлович, Красун Іван Іванович, Галан Василь Костянтинович, Нагорнюк Василь Іванович, Шедерська Діна Дмитрівна, Востряков Петро Данилович, Котолюз Микола Григорович, Данилюк Софія Мілентіївна, Кравчук Петро Антонович, Морока Микола Михайлович.

1972–1973 роки

Сазонов Юрій Федорович.

1974 рік

Шеруда Славомир Тихонович, Ковальчук Олександр Іванович, Маринич Михайло Іванович, Назаревич Віталій Андрійович, Рожчук Ніна Микитівна, Литвинець Микола Корнійович, Івашкевич Павло Андрійович, Капшук Володимир Антонович, Комаровський Остап Стефанович, Мосницький Віталій Миколайович, Хрусюк Григорій Сергійович, Терещук В’ячеслав Лукич, Потапчук Ніна Д., Колесов Василь Адамович.

1975 рік

Валинкевич Анатолій Болеславович.

1976 рік

Силецький Петро Петрович, Рисюк Валентин Кузьмич, Кузьменчук Леонід Васильович, Козаков Олександр Григорович.

1977 рік

Яремчук Євгеній Якимович, Бершеда Леонід Володимирович, Мельник Антоніна Іванівна, Парфенюк Володимир Олексійович, Томкович Георгій Степанович, Трофімчук Володимир Сергійович.

1978–1981 роки

Верба Михайло Прокопович, Костюк Сергій Полікарпович, Кравчук Анатолій Михайлович, Процикович Зіновій Михайлович, Шандрук Григорій Андрійович.

1982–1986 роки

Богданець Віктор Григорович, Олиневич Анатолій Мар’янович, Петровська Любов Миколаївна, Тарарук Степан Іванович, Чулипа Дмитро Петрович, Толчинська Галина Климентіївна.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: