На перший погляд нічого дивного в цьому рішенні не має. В усіх країнах світу час від часу проводяться переписи населення. В середньому один раз на десять років. Процедура ця рутинна, але важлива. В нас перший, він же останній, перепис населення проводився в 2001 році. Наступний мав би бути в 2012. Чому лише в кінці 2019 року було ухвалено рішення про його проведення, та ще й заплановано на листопад-грудень 2020 року?
Річ у тім, що в наших реаліях перепис є більше політичною ніж демографічною акцією. «Тягнули» з ним різні влади з банальної причини – не дуже хочеться знати реальний стан справ із кількістю населення. Проблема еміграції була всі роки незалежності України. Загострилась вона після 2014 року і реально скільки залишилось в Україні громадян не знає ніхто.
Зрозуміло, що населення країни «старіє». Але на скільки, може показати лише перепис населення. Іншим чинником, який не потрібен ніякій нашій владі, це проживання населення у великих та малих населених пунктах. Ось тут при якісно проведеному перепису виявиться той факт, що кількість громадян, які постійно мешкають у великих містах набагато більша ніж вважається. Через те, що інститут реєстрації місця проживання (в СРСР він називався пропискою) фактично не працює. Пересічному мешканцю села, в Рокитнівському районі, який працює в Рівному абсолютно не потрібно прописуватись в обласному центрі. Однак, він живе, працює, платить податки за місцем фактичного проживання. Саме в Рівному він лікується, вчить своїх дітей, робить покупки в магазинах і тому подібне. Але наша статистика вперто його приписує до села на Рокитнівщині.
Здається, яка різниця де мешкає громадянин. Насправді вона є. По нашим законам людина голосує на виборах за місцем реєстрації. Тобто, наш пересічний містянин не може голосувати на виборах за мера обласного центру, депутатів міської ради, депутата-мажоритарника Верховної Ради. Скільки таких незареєстрованих містян є в Рівному? Цього не знає ніхто. Що робити, коли виявиться, що їх дуже багато по всіх більш менш великих містах України? Зрозуміло – потрібно переписувати Закон про вибори і надавати таким людям право голосувати на виборах за місцем їх постійного проживання.
Це обвалить усю нашу нинішню політичну систему, бо будуть вже інші списки виборців. Наскільки зміняться результати виборів після цього не скаже сьогодні ніхто. Саме тому перепис і призначено після наступних чергових, або позачергових місцевих виборів. Хоча, чому лише місцевих? З великою долею вірогідності, вже в 2020 році ми можемо тримати ще одні вибори – позачергові парламентські та, якщо вони будуть, то будуть раніше ніж перепис.
Так, що все просто і зрозуміло. Що ж до простих громадян, то перепис нам усім потрібен, бо стане зрозуміло, де потрібно будувати нові дитячі садочки, школи, лікарні, інші об?єкти життєзабезпечення. Для великого бізнесу стане зрозуміло куди вигідно вкладати кошти, де будувати підприємства, а де не будувати. Хоча, це все стане можливим за умови, якщо сам перепис відбудеться організовано і чесно, бо інакше сенсу його проводити просто не має, принаймні для країни та її громадян.
Володимир Конєв