Здається все, як було до початку карантину. Однак, це лише на перший погляд. Не відкрились більша частина закладів громадського харчування, що взагалі-то і не дивно. В тих кафе та ресторанах, де є літні майданчики дуже мало відвідувачів, хоча і це було прогнозовано, грошей в посткарантинну епоху у громадян стало суттєво менше. Що цікаво, то це не відкриття досить великої кількості стоматологічних кабінетів і промтоварних магазинів. В цілому, ситуація непогана, але поки що ділову активність підживлює «відкладений попит». Тобто, якщо вам треба було купити черевики чи холодильник, і ви мали на це гроші в березні, то ви їх купите у травні, звісно, якщо не встигли їх витратити під час карантину. І от що буде далі…
Як не дивно це звучить, сам по собі карантин був для економіки та бюджету країни не таким вже поганим часом. Громадяни, які сиділи вдома, витрачали гроші в магазинах та супермаркетах – тобто тих закладах торгівлі, які платять податки і платять їх багато. Звісно, ці податки вони перекладають «на плечі» покупців. Сьогодні ж запрацювали базари, як продуктові так і промтоварні. У них ціни значно менші ніж у магазинах. Чому? Відповідь на це питання проста до банальності – базарники мінімізують податкове навантаження на свої товари. Проблема «сірої» торгівлі в Україні настільки ж стара, наскільки стара сама базарна торгівля. Фактично, всі останні три десятиріччя різні уряди пробували вивести з тіні «базарників» і заставити їх платити податки. Нинішня влада не виключення. Був розроблений хитромудрий закон, згідно з яким усі торговці повинні були давати покупцям чек, а з ним і платити податки. Але було це до карантину… Сьогодні думати, що можна встановити контроль за торгівцями на ринках може лише дуже наївна людина. Ця категорія громадян постраждала від карантину найбільше і традиційно найкраще вміє захищати свої права.
На жаль, подібна ситуація скоріше за все приведе вже дуже скоро до дуже негативних наслідків для бюджетів усіх рівнів. Падіння поступлень до них після відкриття базарів і різкого скорочення ділової активності, разом із збільшенням фінансового навантаження на службу зайнятості, в часи падіння цін нафтопродукти (а це не малі надходження від двох акцизів), а якщо додати зменшення платежів із митниці (падає імпорт і експорт), призведе до різкого збільшення дефіцитів бюджетів.
Тобто, грошей державі потрібно більше, а їх вона отримає менше. До речі, це не суто наша проблема. Наші сусіди вже готуються до приходу «гострої бюджетної пандемії» і готують ліки проти цього нового недуга. Головний з них – зменшення податків для малого і середнього бізнесу і навіть повна відміна частини податків на певний час. Але це все не у нас…
Партнери 