Від Соломона до Естер

- Пане Михайле, над чим працюєте зараз?

- У роботі дві вистави - за мотивами художніх творів Костянтина Сергієнка “До побачення, яр!” та Дмитра Мельничука “Казка про царя Соломона”. Також у нашому репертуарі є вистави за поемами Костянтина Корфа “Чорне сонце” та Лесі Українки “На полі крові”.

- На чому робите акцент, реалізуючи свої творчі задуми?

- У фокусі моїх інтересів усе частіше українська і зарубіжна література XVI-XVII століть, коли суспільство розвивалося навколо християнської ідеї. Є бажання написати інсценізацію за одним із російських романів, в основу якого лягла історична постать стародавнього світу - цариця Естер.

- За якими критеріями ви підбираєте акторів для своїх вистав?

- На ключові ролі я призначаю досвідчених акторів. Дуже цікаво експериментувати. Наприклад, у виставі “Блакитний птах” за Морісом Метерлінком на роль хлопчика ми взяли студентку кафедри театральної режисури РДГУ Олену Кожушок. Роль в амплуа “травісті” виявилася вдалою. Ще ми надаємо можливість акторам при розподілі ролей обирати ту роль, яку вони хотіли б зіграти.

- Найуспішніші ваші постановки?

- Те, що для нас є цінним, комусь може видатися незначним. Отож, до успішних постановок ми відносимо вистави за Костянтином Корфом “Чорне сонце”, Юхимом Чеповецьким “Добрий Хортон”, Лесею Українкою “На полі крові”, Володимиром Короленком “Діти підземелля”.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: