Ці 5 видів квітів легко можуть замінити петунію у вашому квітнику

Пеларгонія щитоподібна (плющолиста)

Відмінною заміною петунії може стати пеларгонія щитоподібна, яка більше відома як пеларгонія плющолиста. Таку назву багаторічник отримав за форму листя, що нагадує плющ.

Цю квітку останнім часом дедалі частіше використовують для прикрашання балконів, терас, вікон, тому що вона добре росте у контейнерах і підвісних кашпо, невибаглива у догляді і квітне досить довго. У пеларгонії довгі (до 1 м) пагони і суцвіття-парасольки з квітами найрізноманітніших відтінків – від білого до темно-вишневого.

Розмножують пеларгонію плющолисту насінням і живцями. Обидва способи не викликають особливих складнощів, однак за умови розмноження живцями квітненням ви зможете помилуватися раніше. Живці (завдовжки у 8-12 см) нарізають з верхніх частин рослини у лютому – березні. Нарізані живці залиште на кілька годин на свіжому повітрі, щоб підсушити зріз. Після цього занурте їх у будь-який стимулятор коренеутворення, наприклад Корневін, і посадіть у підготований субстрат.

Ґрунт для пеларгонії плющолистої повинен бути легким і родючим. Якщо ви будете складати його самотужки, то візьміть у рівних пропорціях наступні компоненти:

• листову землю;

• дернову землю;

• торф;

• перегній.

На дно горщика обов’язково покладіть шар дренажу. Річ у тім, що одне з найслабших місць пеларгонії плющолистої – ставлення до поливу. Вона погано переносить як надлишок вологи, так і її недолік. Однак посуха для рослини все ж таки менш згубна, ніж постійне перезволоження, тому подбайте заздалегідь про відведення зайвої води з ємності.

Не варто мити і обприскувати пеларгонію. Вода, що потрапила на листя, може призвести до його загнивання.

Підживлення рясно квітучим рослинам, особливо тим, що ростуть у обмеженому просторі, вкрай необхідні – і пеларгонія плющолиста не є винятком. Під час квітнення підживлюйте квітку раз на 10-14 днів рідким калійно-фосфорним добривом. У такий спосіб вдасться збільшити тривалість і поліпшити якість квітнення.

Пеларгонія плющолиста походить з Африки, тому вона легко переносить спекотну погоду і добре росте у сонячних місцях. Однак якщо температура повітря наближається до позначки у 30° С, то рослину краще перенести у напівзатінок.

Під час настання холодів внесіть рослину у приміщення з температурою у 14-15° С, скоротіть підгодівлі (до 1 разу на місяць) і полив (до 1 разу на місяць). За таких умов тримайте квітку протягом усієї зими, а з настанням весни починайте поступово привчати її до сонця і тепла.

Бальзамін ампельний

Нещодавно любителі квітів звернули увагу на бальзамін ампельний. Ця багаторічна рослина відома також під назвами Ванька мокрий – за крапельки рідини, які іноді з’являються з країв пелюсток, і Вогник.

Під час квітнення невелике листя бальзаміну майже неможливо побачити за суцільною шапкою квітів білого, червоного або рожевого відтінків. Квіти можуть бути простими, напівмахровими і махровими. Квітнення тривале: починається у червні і триває до самих заморозків. Перенесена у приміщення рослина продовжує квітнути і взимку.

Бальзамін краще росте у напівзатінку. На яскравому сонці він починає в’янути, а у затінку квіти втрачають свою яскравість.

Розмножують його, як і пеларгонію плющолисту, насінням і живцями. Для живців виберіть сильні стебла завдовжки у 8-10 см, обріжте їх гострим ножем і поставте у воду або у вологий пісок. Після появи коріння (а перші корінці з’являться швидко, лише за кілька днів) пересадіть живець у підготований ґрунт, що складається з піску, торфу, листової землі і вермикуліту.

Якщо ви хочете домогтися рясного квітнення, то садіть бальзамін у невеликий горщик. У просторій ємності у рослини буде велика кількість зелені, але мало бутонів і квітів, а у тісній – навпаки.

Для рясного квітнення бальзамін необхідно додатково підживлювати. Для підгодівлі виберіть будь-яке добриво для квітучих рослин, наприклад Кристалон для садових квітів. У період квітнення підживлюйте рослину раз на 10-15 днів, поливаючи розчином добрива.

Ще один важливий момент у догляді за бальзаміном ампельним – регулярний полив. Не допускайте висихання земляної грудки. У період посухи додатково обприскуйте рослину, щоб підвищити рівень вологості повітря.

Фуксія ампельна

Схожі вимоги до умов вирощування ще у однієї рослини, здатної замінити петунію – у ампельної фуксії. Ампельний різновид фуксії був виведений селекціонерами відносно нещодавно, тому вона ще мало відома квітникарям. Однак, гадаємо, у цієї квітки усе ще попереду.

Підвищений рівень вологості і напівзатінок – основні правила, яких потрібно дотримуватися під час вирощування ампельної фуксії. Поливайте рослину відразу, щойно просохне верхній шар землі. Під час посадки подбайте про шар дренажу на дні горщика, щоб запобігти загнивання коріння. У періоди посухи не забувайте регулярно влаштовувати своїй красуні душ, щоб допомогти пережити несприятливі умови.

Ще один важливий пункт у догляді за ампельною фуксією – обрізка. Вперше рослину обрізають навесні, щоб надати їй гарну форму. Для цього у фуксії, що перезимувала, вкоротіть усі пагони на третину. Далі протягом усього періоду квітнення (триває він кілька місяців, з травня до жовтня) регулярно прищипуйте стебла, щоб кущ був пишним і густим.

Наступна обов’язкова умова рясного квітнення фуксії ампельної – підгодівлі. З початку квітнення і до вересня раз на 10-14 днів підживлюйте рослину рідким комплексним добривом для квітучих рослин. У вересні підгодівлі припиніть, щоб підготувати квітку до періоду спокою.

Найпростіший спосіб розмноження фуксії ампельної – живцювання. Для цього навесні наріжте зелені живці (здерев’янілі пагони вкорінюються дуже погано) і поставте їх у воду. Після появи корінців живці можна відразу садити у ґрунт.

Калібрахоа

Калібрахоа – квітка, яку часто плутають з петунією, проте це абсолютно різні рослини, хоча зовні дуже схожі. Перерахуємо їх основні відмінності:

• у калібрахоа розмір квіток не перевищує 3 см – у петунії вони значно більші;

• листочки у калібрахоа вузькі, завширшки близько 1 см, і дрібні, не більші за 3-4 см – у петунії набагато більші;

• стебло у калібрахоа часто здеревіле і нагадує стебло чагарнику – у петунії усі пагони трав’янисті і гнучкі;

• кількість хромосом у рослин також різна: у калібрахоа їх 18, у петунії – 14.

Довгі пагони калібрахоа звисають з кашпо на 1,5-2 м, тому квітка ідеально підходить для декорування балконів, альтанок, терас і т. п.

За умовами вирощування вона схожа на петунію. Для нормального розвитку калібрахоа необхідні:

• сонячне, але без палючих променів, місце;

• відсутність протягів;

• легкий, з гарним дренажем, ґрунт;

• регулярне обприскування;

• щотижневі підгодівлі.

Стимулювати рясне квітнення у калібрахоа, як і у петунії, потрібно за допомогою обрізки. Протягом усього періоду квітнення постійно видаляйте зів’ялі суцвіття, а у середині сезону, у липні, проведіть масштабну обрізку, видаливши близько половини довжини пагонів. Завдяки цій процедурі рослина буде квітнути до пізньої осені.

Розмножують калібрахоа найчастіше живцями – це найшвидший і найбільш простий спосіб. Процеси живцювання у калібрахоа і петунії також нічим не відрізняються.

Вербена

Вербена – знайома багатьом садівникам квітка. Однак не усі знають, що існує ампельний різновид цієї рослини: його пагони звисають вниз на 60 см. Завдяки цьому вербену можна використовувати для вирощування у підвісних кашпо.

Вербена чудово почувається на сонці. Її квітки і листя не бояться сонячних променів та не втрачають на сонці своєї декоративності.

А ось з поливом потрібно бути обережними. Зайва волога може призвести до розвитку різних захворювань, наприклад, борошнистої роси. Однак і висихання земляної грудки не має бути, тому що у цьому випадку рослина скине квіти. Щоб догодити їй, вербену краще поливати частіше, але для поливів використовувати невелику кількість води.

Щоб зменшити випаровування вологи, на поверхню ґрунту покладіть шар моху або кокосового волокна.

Під час квітнення вербена потребує мінеральних підгодівель з великою кількістю калію, фосфору і марганцю. Добриво стимулюватиме формування великої кількості бутонів.

Протягом вегетаційного періоду не можна забувати про обрізку. Регулярно видаляйте усі хворі, засохлі і зів’ялі суцвіття та пагони.

Розмножують вербену найчастіше живцями. Для цього восени рослину вносять у прохолодне (близько 10° С) приміщення і залишають там до весни. Наприкінці лютого – на початку березня нарізають живці – верхні частини стебел з 4-6 парами листя. Укорінюють їх у вологому піску або перліті. Для створення парникового ефекту укрийте живці скляною банкою або поліетиленом. Коріння з’явиться приблизно через місяць. Після цього вербену можна пересадити у постійну ємність. Ґрунт повинен бути легким і поживним.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: