Народні прислів’я з Біблії

Батьки журавлину їли, а в дітей оскомина.

«Батьки їли кислий виноград, а в дітей на зубах оскомина» (Єр. 31,29).

Змолоду вчись – навік знадобиться.

«Настанови юнака на початку шляху його: він не ухилиться від нього, коли й постаріє» (Прип. 22,6).

Жили люди до нас, житимуть і після.

«Рід минає, і рід приходить, а земля перебуває на віки» (Еккл. 1,4).

Від смутку недуги, від недуги смерть.

«Світська печаль чинить смерть» (2 Кор. 7,10).

Від смерті не втечеш.

«І не буде того навіки, щоб лишився хтось жити назавжди і не побачив могили» (Пс. 48,9-10).

Радість прямить, журба крутить.

«Веселе серце благотворне, як ліки, а похмурий дух сушить кістки» (Прип. 17,22).

Що в серці вариться, то й на обличчі не приховується.

«Серце людини змінює обличчя його або на добре, або на погане» (Сир. 13,31).

«Веселе серце робить обличчя веселим, а при серцевій скорботі дух сумує» (Прип. 15,13).

У чужу дружину чорт ложку меду кладе.

«Мед витікає з уст чужої дружини, і м’якше олії мова її; але наслідки від неї гіркі, як полин» (Прип. 5,3-4).

Добра дружина, що камінь дорогоцінний.

«Хто знайде доброчесну жінку? Ціна її вища за перли» (Прип. 31,10).

Добра дружина – веселощі, а погана – отрута.

«Доброчесна дружина – вінець для чоловіка свого; а ганебна – як гниль у кістках його» (Прип. 12,4).

«Добра дружина – щаслива доля» (Сир. 26,3).

Краще у вутлому човні морем їздити, ніж дружині таємницю повірити.

«Від лежачої на лоні твоїм стережи двері уст твоїх» (Мих. 7,5).

Гніватись гнівайся, але не гріши.

«Гніваючись, не грішіть» (Пс. 4,5).

Пан гніву своєму, пан всьому.

«Той, хто володіє собою, кращий за завойовника міста» (Прип. 16,32).

Заздрісний сохне від заздрості, а добрий плаче від радості.

«Лагідне серце – життя для тіла, а заздрість – гниль для кісток» (Прип. 14,30).

Зайвого забажаєш, останнє втратиш.

«Поспішає до багатства заздрісний чоловік, і не думає, що злидні спіткає його» (Прип. 28,22).

Межа не стіна, а пересунути не можна.

«Не порушуй межі ближнього твого» (Втор. 19,14).

Не радуйся чужій біді: своя прийде.

«Не радій, коли впаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться» (Прип. 24,17).

Від одного слова, та навік сварки.

«Початок сварки – як прорив води; покинь сварку перш, ніж розгорілася вона» (Прип. 17,14).

«Господь дав. Господь і взяв» (Іов. 1,21).

«Бога бійтеся, царя шануйте» (1 Петра 2,17).

Віра і гору з місця зрушить.

«Якщо ви будете мати віру з гірчичне зерно і скажете горі цій: «перейди звідси туди», і вона перейде; і нічого не буде неможливого для вас» (Матв. 17,20).

Все у світі твориться не нашим розумом, а Божим судом.

«Тоді я побачив усі діла Божі і знайшов, що людина не може осягнути справ, що робляться під сонцем» (Еккл. 8,17).

Той не сумує, хто на Бога сподівається.

«Продай Господеві діла твої, і цілі твої здійсняться» (Прип. 16,3).

Людина ходить, а Бог водить.

«Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходою його» (Прип. 16,9).

Будь-яка неправда – гріх.

«Кожна неправда є гріх» (1-е Іоан. 5, 17).

За добре чекай добра, за погане - лихо.

«Скажіть праведникові, що добре йому, бо він буде їсти плоди діл своїх, а грішникові – горе, бо буде йому відплата за діла рук його» (Іс. 3,10-11).

Зароблений шмат краще краденого короваю. Краще малі крихти з тихістю, ніж великі шматки з лихістю.

«Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою» (Прип. 16,8).

Покаяну голову і меч не січе.

«Той, хто приховує свої злочини, не матиме успіху; а хто зізнається і залишає їх, той помилується» (Прип. 28,13).

Поститься щука, а піскар не дрімає. У користі завжди пика безкорислива.

«Є лукавий, що ходить зігнувшись, у смутку, але всередині він сповнений підступності. Він опустить обличчя і прикидається глухим, але він попередить тебе там, де й не думаєш» (Сир. 19,23-24).

Праведний закон, і неправедний суддя.

«А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно виконує його» (1 Тим. 1,8).

Будь бідний, та чесний.

«Краще бідний, що ходить у своїй непорочності, ніж той, хто перекручує шляхи свої, хоча він і багатий» (Прип. 28,6).

Будь-що може статися і багатий до бідного постукає.

«Хто затикає вухо своє від крику бідного, той і сам волатиме, – і не буде почутий» (Прип. 21,13).

Гроші – вода: прийшла та пішла. Гроші – пух: тільки дунь на них і немає.

«Не турбуйся про те, щоб нажити багатство; залиши такі думки твої. Спрямуєш очі твої на нього, і – його вже немає; бо воно зробить собі крила і, як орел, полетить до неба» (Прип. 23,4-5).).

Добра слава краща за багатство.

«Добре ім’я краще великого багатства, і добра, слава краще срібла і золота» (Прип. 22,1).

Краще жебрак правдивий, ніж брехливий тисячник.

«І бідна людина краща, ніж брехлива» (Прип. 19,22).

Наздоганяю, що позичаю, звернеш суддю у свою волю.

«Частування і подарунки засліплюють очі мудрих і, немов вуздечка в устах, відвертають викриття» (Сир. 20,29).

«Подарунок – дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, встигне» (Прип. 17,8).

«Приємна мова – стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток» (Прип. 16,24).

«Сопілка і бандура роблять приємним спів, краще їх – приємна мова» (Сир. 40,21).

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: