Геологи на Рівненщині шукали мідь, а знайшли золото?!!

Увійшовши в кабінет до геолога (начальника геологозйомочної партії), доцента Національного університету водного господарства та природокористування Віктора МЕЛЬНИЧУКА (на фото), побачила на поличках багато різних камінців, на столі лежали геологічні карти, схеми, а на стіні посміхався з портрету Ломоносов - основоположник вітчизняної геології...

- Напевно, цікаво бути геологом: влаштовувати експедиції, подорожувати планетою і постійно щось знаходити під пластами земної кори... До речі, що є цікавого на Рівненщині, зокрема, чи правда, що геологи відшукали в нашій області золото?

- Справді, геологічна експедиція нещодавно виявила в північних районах області поклади міді (пан Мельничук демонструє камінь, у якому виблискують де-не-де міліметрові частинки яскравого металу). А лабораторні дослідження показали, що кілька грамів на тонну цієї породи складає золото, що є, на перший погляд, мізером, але становить науковий інтерес для майбутніх відкриттів цього металу в більшому об’ємі.

До речі, золото можна видобувати навіть з океанської води, але це економічно не вигідно, адже необхідно переробити сотні тонн води. Так само поки що недоцільно зі знайденої нами міді синтезувати цей цінний метал.

Зараз місцева геологічна експедиція веде активні пошуки алмазів на території Рівненщини. А ще, нагадаємо, область багата на бурштин, базальти, фосфорити, вапняки та глину, туфи, піски, інші корисні копалини.

Бурштину нам вистачить на 20 років

У межах нашої області розвідані тільки два родовища бурштину: “Клесівське” у Сарненському районі та “Вільно” у Дубровицькому. За підрахунками геологічної експедиції, невивчені ресурси цього мінералу розміщені ще у Володимирецькому районі на ділянках Дубівка та Жовкіні. Загалом, розвідані запаси бурштину, за словами Віктора Григоровича, забезпечать роботу рівненських ювелірів мінімум ще на 15-20 років.

Навіщо нам

закордонна крейда?

Якщо є у величезній кількості своя. Втім, часто наші підприємства закуповують крейдяне борошно за кордоном. Ця корисна копалина забезпечує роботу ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод”, цементно-шиферного комбінату ВАТ “Волинь”, інших виробників. На родовища крейди багаті Радивилівський, Дубенський, Млинівський, Рівненський і Костопільський райони, ресурси яких здатні забезпечити функціонування всіх діючих підприємств протягом 50 років, - зауважив пан геолог.

Костопіль славиться базальтовими стовпами

На Рівненщині чи не найбільші в Європі запаси базальтів. Цю корисну копалину використовують, передусім, для виробництва щебеню та бруківки, а також - будівництва пам’ятників, виготовлення полірованої плитки. Так, від міста Славута (Хмельницька область) до Кузнецовська на півночі залягають базальти та туфи. А наявність на Костопільських родовищах базальтових “стовпів” (на території Берестівця, Іванової Долини) дозволяє виготовляти з них різні унікальні архітектурно-будівельні вироби. До речі, наші базальти використовують не тільки вітчизняні підприємства, але й країн СНД (виробництво різних тепло-, звукоізоляційних матеріалів з базальтового волокна і мінеральної вати). Але, на жаль, в області сьогодні діє єдине підприємство “Комуненергія”, яке випускає теплоізоляційні вироби для будівництва.

Нещодавно у нашій області, в санаторії “Пролісок” відбулася нарада геологів, які з’їхалися зі всієї країни та з-за кордону. Це велика честь для Рівненщини, адже подібні з’їзди відбуваються не часто, до того ж, на базі найкращих геологічних експедицій країни.

А нашій планеті чотири мільйони років!

Пан Мельничук нагадав, що корисні копалини, які людство активно видобуває, не відновлюються. Скажімо, деякі фахівці прогнозують, що через шістнадцять років паливно-енергетична сировина, яка міститься в надрах Росії, може вичерпатися. Людство вже сьогодні підшуковує альтернативу. Цілком можливо, що у майбутньому використовуватимуть як джерело енергії вітер, сонце, воду.

Сьогодні основне завдання наших геологів - розвідка нових родовищ паливно-енергетичної сировини, використовуючи наземні та свердловинні методи вивчення. Крім того, спеціалісти ще займаються пошуком підземних мінеральних та прісних вод. Розробляють карти підземних вод на різних глибинах. До речі, найглибше, куди діставалися гідрогеологи на території нашої області, - 700 метрів вглиб.

Між іншим, саме геологи можуть вказати точний вік нашої планети. Згідно з найновішими дослідженнями, найдревнішим каменям Землі, уявіть, чотири з половиною мільярда

років!

Крім того, що геологія – наука дуже корисна для людства, вона, як на мене, доволі екзотична. Так, Віктор Мельничук за час своєї професійної практики побував у тайзі, горах Тянь-Шаню, Паміру, де його спіткали найнеймовірніші пригоди, про які читайте в наступних номерах “РР”. Мова піде про тянь-шанських ведмедів, снігову людину, зустрічі з альпіністами і про те, як себе реалізувати людині, котра не на жарт захопилася геологією…