Коли Юля “банкує”, Янукович сумує

Юлія Тимошенко, сівши вдруге в прем’єрське крісло, вже з перших днів довела: у цьому житті немає неможливого. Варто лише поставити мету та впевнено крокувати до неї. Вже перші виплати заощаджень, до тисячі гривень, змусили людей повірити, що влада може їх не лише дурити, але й робити щось добре.

Оцінили рішучість у реалізації своїх виборчих обіцянок навіть опоненти Юлії Тимошенко. Так, перший президент України Леонід Кравчук (це якраз при ньому, але без його вини, зникли гроші) визнав, що саме Юлія Тимошенко продемонструвала на власному прикладі, що політики можуть тримати слово та виконувати те, що обіцяють народу під час виборів. А колишній прем’єр-міністр і екс-секретар Ради національної безпеки і оборони, генерал Євген Марчук відзначив характер і рішучість леді Ю, зазначивши, що цьому у неї варто було б повчитися навіть чоловікам.

Зрозуміло, що не всі політики знайшли в собі мужність визнати справжній ощадбанківський прорив Тимошенко. Існують і будуть існувати ті, які заплющуватимуть очі на очевидні факти, звинувачуватимуть теперішній Кабмін у популізмі, закидатимуть, що, мовляв, тисяча гривень - це мала сума, й таке інше.

Але це не головне. Важливіше, що люди вперше за новітню історію України мають змогу вже сьогодні отримати частину своїх грошей. І, чого гріха таїти, більша частина наших громадян уже давно втратила будь-яку надію отримати свої заощадження. Скільки не твердить прем’єрка з телеекранів, що “це ваші гроші”, люди не вірять і сприймають їх як подарунок долі. Не повірили вони і з початку виплат - за старою, ще радянською звичкою, кинулися штурмувати ощадкаси, займаючи черги з опівночі.

Оцей вавілонський натовп під касами краще за будь-які соціологічні дослідження продемонстрував довіру людей до влади. Народ, стократ обдурений трастами, ваучерами та “МММами”, вирішив схопитися за перший випадок, коли не у нього щось забирають, а йому дають. І вже байдуже, що він на це має повне право, бо гроші, вкрадені ще на зорі незалежності, заробив власним потом. По всій країні у чергах поширювався, мов зимовий протяг, один залізний аргумент: треба поспішати, бо, не дай Боже, знімуть Юлю, і навіть тисячі гривень не отримаємо... Ця думка змушувала людей пригадати радянські часи та стоїчно витримувати багатогодинні черги.

Щоправда, це змусило прем’єрку покращити систему отримання грошей. “Ми звернулися до “Укрпошти” і в ці хвилини укладається угода між “Ощадбанком” та “Укрпоштою”, щоб люди просто у черзі могли заповнити заяву, згідно з якою вони від листоноші, так само, як отримують пенсію, отримуватимуть компенсації”, - сказала під час перебування у Дніпропетровську Тимошенко.

Україна виплачує гроші не за себе,

а за “того брата”

Слід нагадати, що Україна, як держава, спокутує не свої гріхи. Гроші вкрала ще Радянська імперія, яка розвалилася, та за якою багато хто ще продовжує ностальгувати. У передноворічну ніч 1991 року гроші з усіх теренів тодішнього СРСР пішли до Москви, але так і не повернулися. Це той випадок, коли під новорічну ялинку не кладуть подарунки, а їх крадуть. Всі звернення України, вже як незалежної держави, до офіційного спадкоємця СРСР - Росії, з вимогою про повернення, залишилися марним воланням пустельника. Брати росіяни тоді поділилися з нами справді “по-братськи”, а не по-чесному.

Що й говорити, соціальна значущість для нашого суспільства вчинку Тимошенко ще має бути оцінена дослідниками. Але вже зараз зрозуміло одне: 8 мільярдів гривень для повернення громадянам передбачені державним бюджетом України на цей рік. Загалом уряд Юлії Тимошенко цьогоріч планує повернути українцям 20 мільярдів гривень.

З цих 20 мільярдів гривень 6 мільярдів буде виплачено “живими” грошима. Це найважливіше. Це не 50 гривень від уряду Януковича, які народ не сприймав серйозно і навіть багато хто не пішов отримувати. Люди дивилися на це, як на милостиню, а народ не можна принижувати подачками. Він, як відомо, також має гордість.

За планом Юлії Тимошенко передбачається, що 2 мільярди гривень підуть на погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Природно - кинути в економіку всю суму означало б її крах. Уряд також пропонує вкладникам залишити виплачені кошти на депозитних рахунках під ринково-конкурентний відсоток - 13,5 відсотка у гривнях і 9,5 відсотка у доларах. Мета проста: не лише погасити борг, але й створити умови, щоб фінансовий ресурс міг кредитувати економіку через банківську систему.

Скептики можуть переконатися, що система виплати - це не абстрактні проекти. Відомо, що 12 мільярдів гривень планується отримати від приватизації. Ну, а те, що команда Тимошенко вміє продавати державну власність чесно, вона довела ще попереднього разу на прикладі “Криворіжсталі”.

Хто б гарчав,

а хто б - мовчав...

У процесі повернення ощадбанківських грошей є ще один важливий момент - критика опонентів Тимошенко. Вони закидають про неефективність і нечесність цього кроку. Хоч це і виглядає, як проста спроба бити її навіть за добрі справи (Тимошенко нині в ситуації - “за моє жито мене ж і бито”), спробуємо тут розібратися.

Цікаво, що критикують уряд Тимошенко переважно представники Партії регіонів і комуністи. Це принаймні дивно. Бо лідер ПР Віктор Янукович давав всього 50 гривень, за які зараз можна лише один раз добре поїсти. Крім того, такими “стахановськими” темпами від регіоналів, як підрахували експерти, свої гроші люди отримали б років через 250! Ну, і як з’ясувалося, уряд Януковича ще 2003 року планував людей вдруге “кинути”, внісши до Верховної Ради законопроект, у якому пропонувалося прирівняти 1 радянський карбованець не до однієї гривні п’яти копійок (як у Тимошенко), а до всього 23 сучасних копійок. Тобто люди замість теперішньої тисячі мали б отримати всього 230 гривень. Як кажуть, відчуйте різницю! Економісти на чолі з Азаровим у пояснювальній записці на повному серйозі доводили парламентарям, що радянський карбованець був слабшим за гривню. Така логіка, можливо, пояснюється тим, що законопроект був зареєстрований 27 березня 2003 року, тобто напередодні 1 квітня - дня сміху.

Що ж до критики комуністів, то їх логіка зовсім незрозуміла. Як захисники всіх нужденних, вони мали б лише вітати, коли держава дбає за своїх людей. Більше того, їм би вже давно годилося по своїй комуністичній інтернаціональній лінії звернутися до своїх ідеологічних побратимів із Москви та запитати, де ж поділися гроші українських трудівників?

Ми ж відзначимо, що загальна сума теперішніх виплат є в 31 раз більшою, ніж виплатив 2007 року уряд коаліціянтів у складі регіоналів, комуністів і соціалістів. Якщо навіть брати суму, виплачену “живими” грошима, то все одно, Тимошенко віддає у десять разів більше, ніж її попередник.

Юля попереду Путіна та Лукашенка

Як стверджують аналітики, в Україні, завдяки проекту Юлії Тимошенко, демонструються найкращі умови повернення заощаджень серед усіх країн колишнього СРСР. Україна запропонувала своїм громадянам у 5 разів вищий курс виплати, ніж у Росії, у 35 раз, ніж у Казахстані, в 105 раз, ніж у Білорусі. В половині країн, які постали на теренах СРСР, узагалі не передбачена виплата вкладів Ощадбанку СРСР.

Почавши виплачувати гроші, уряд одночасно змушений був прорахувати те, щоб вони не знецінилися під час інфляції. “Я можу твердо сказати - всі виплати знецінених заощаджень предметно розраховані Міністерством економіки, міністерством фінансів, пройшли всі необхідні експертизи, і я сьогодні можу сказати, що ніяких інфляційних наслідків від цієї сплати не буде”, - запевнила сама Юлія Тимошенко в ефірі телеканалу “Інтер”. Одним із антиінфляційних кроків було те, що уряд запропонував громадянам на частину заощаджень погашати заборгованість та поточну оплату житлово-комунальних послуг, спрямовувався на розрахунки за навчання дітей і придбання товарів тривалого вжитку (телевізорів, холодильників, побутової техніки, тощо).

Отож, якщо підходити об’єктивно, то виплата заощаджень Ощадбанку колишнього СРСР уже стала переломним моментом в українській політиці за останні сімнадцять років. Юлію Тимошенко, яка взяла на себе таку відповідальність, звинувачують тепер у популізмі. Це виглядає щонайменше дивним. Чому те, що уряд робить щось добре для свого народу, є популізмом, а красти у людей вважається нормальним? Хто заважав Віктору Януковичу з його партнерами по коаліції також піти на такий “популізм”? Це було б авторитетніше, ніж зараз у розпачі лаяти Тимошенко за добрі справи. Щоправда, остання, схоже, не дуже й переймається закидами своїх попередників на прем’єрській посаді. Бо діє, мабуть, за принципом: собака гавкає, а караван іде!

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: