Матюками та погрозами

В обласному центрі є дві «грецькі зали» - в центральній міській лікарні та наркологічному диспансері. Кореспондент «РР» наважилася почергувати вечірньої пори в приймальному відділенні центральної міської лікарні разом з медиками. В цей час, зазвичай, у витверезнику хтось із п'яниць таки з'являється.

Так і є! Близько дев'ятої години привезли чоловіка років сорока - п'янючого в дрова, з розбитим носом. Медики віднесли його в «грецьку залу», поклали на обтягнуте чорним дерматином ліжко без ніжок (для клієнтів медвитверезника спеціально такі роблять, щоб при падінні не покалічилися). Далі відразу ж обробили рану, дали ліки, котрі пришвидшують процес отверезіння. Невдаха, щось бурмочучи собі під ніс, заснув. На ранок він встане і піде...

Медпрацівники кажуть, що навантаження зростає у святкові дні. За вечір у «грецьку залу» можуть привести сім-десять, а той більше людей. Буває, й місця для всіх не вистачає! У центральній міській лікарні виходять з положення, вкладаючи п'яниць поперек ліжок. До речі, у витверезнику центральної міської лікарні для жінок і чоловіків не передбачені окремі кімнати - приміщення невелике.

Черговий лікар пригадала, як одного разу в медвитверезник привезли хмільну пані. Її поклали на ліжко неподалік чоловіків. П'яний бомж, примітивши під боком представницю прекрасної статі, миттю «протверезів». Скориставшись моментом, коли медики відлучилися, почав її роздягати. Благо, невдовзі навідалася медсестра і припинила це неподобство.

Як відомо, донедавна медвитверезники належали до структури УМВС - п'яницями опікувалася міліція. Тепер же турботу про «синяків» переклали на плечі медиків. Проте, в ідеалі, на думку багатьох, таким контингентом повинні перейматися обидві структури. Адже, буває, що п'яниці у витверезнику влаштовують дебоші, а нерідко й бійки. А ще й з кулаками до лікарів лізуть, матюками, мов з рогу достатку, сиплять. Не раз лікарі змушені були викликати спецпідрозділ «Беркут» для особливо норовливих.

А як складається життя у медвитверезнику та стаціонарі наркологічного диспансеру Рівненського центру психічного здоров'я населення? Завідуючий наркологічним відділенням Рівненського обласного центру психічного здоров’я населення Ігор ДРАГАНЧУК запропонував пересвідчитися на власні очі, провівши палатами, де лікуються хворі на алкоголізм.

- Добре, що ці люди усвідомили необхідність лікування, - говорить медик.

У стаціонарі є шістдесят ліжок і всі зайняті. Повністю позбутися алкоголізму, як правило, неможливо. Проте, завдяки цілеспрямованому лікуванню, за словами пана Драганчука, потяг до алкоголю в людини поступово зникає.

»Грецька зала» наркологічного диспансеру нараховує 20 ліжкомісць. Заповнюється вона, зазвичай, ввечері. А відрізняється від медвитверезника в центральній міській лікарні хіба що розмірами - тут просторіше і є окремі палати для чоловіків та жінок. Допомога п'яницям надається майже та ж сама, що й в усіх аналогічних закладах. За словами головного лікаря обласного центру психічного здоров'я населення Ігоря МИРОНЮКА, щоб привести п'яницю в норму - «прокапати», промити шлунок, дати медпрепарати для витверезіння, держава витрачає на нього 70-90 гривень. А раніше, до речі, за ці послуги клієнти витверезника викладали зі своєї кишені.

От і виходить, що з бюджету виділяються значні кошти на приведення до тями після запою любителів спиртного, котрі спроможні знайти гроші на випивку та не мають їх на реабілітацію. Водночас, галузі охорони здоров'я нерідко не вистачає фінансування навіть на медпрепарати для надання невідкладної допомоги. Звісно, перед недугою (алкоголізм - не лише соціальна проблема, а й серйозна хвороба) всі рівні, втім, мабуть, і тут слід визначити пріоритети. Принаймні, гадаю, не слід перекладати все з хворої голови на здорову.