Бізнес і влада: крізь призму взаємної відповідальності

“Цивілізований бізнес - запорука динамічного розвитку країни”

- Занадто тривале відокремлення церкви від держави - вважає Руслан МАЛЬОВАНИЙ, депутат Рівненської міської ради (фракція БЮТ), голова постійної комісії з питань архітектури, будівництва і землевпорядкування, - не принесло останній нічого доброго. Незнання основ моральних правил взаємин між людьми не створює жодної стабільної структури. Чому влада, здійснювана, здавалось би, однодумцями, скочується до колективного кусання один одного. І на це запитання є відповідь. Адже влада для значної більшості так званих еліт є метою, а не засобом. А якщо засобом, то виключно для досягнення особистих короткострокових, а не державних стратегічних, цілей. Це хибний підхід.

На сучасному етапі цивілізований бізнес - запорука динамічного розвитку країни, усіх регіонів, промисловості, аграрного сектору та соціальної інфраструктури. На жаль, нині ми живемо в епоху “дикого капіталізму”, яка, на мою думку, закінчиться тільки тоді, коли завершиться перерозподіл державного майна та приватизація землі. Лише стабілізація відносин у сфері власності може призвести до стабілізації відносин у владі. А поки, як влучно висловився живий класик української державності Леонід Кравчук, “маємо те, що маємо”. В умовах, що склалися, основна маса вітчизняних бізнесменів занепокоєна долею підприємництва і готова підтримати ту політичну владу, котра забезпечить стабільність і можливість ефективно й вигідно вести бізнесові справи.

Сьогодні підприємцям вдається здійснювати свій вплив на державну політику не тільки за рахунок лобіювання своїх інтересів через депутатів парламенту, місцевих рад і засоби масової інформації, а й через особисту участь у партійно-політичній діяльності та роботі у владних структурах всіх рівнів.

“Влада - не найгірший варіант реалізації особистості”

- Останніми роками в Україні відбулися позитивні зміни у взаємовідносинах між світом бізнесу та владою і суспільством.

- Дійсно, сьогодні про бізнес судять не лише за його внеском в економіку, а й за його соціальною і політичною діяльністю та моральним обличчям. Наші бізнесмени чудово розуміються в економічних, фінансових питаннях, у будівництві тощо. Людина, яка має успішний бізнес, безперечно є добрим менеджером. А якщо вона ще дотримується норм християнської моралі, то її участь у державному управлінні через безпосередню роботу в представницьких органах (радах всіх рівнів) та структурах виконавчої влади принесе користь і державі, і народу, що є не найгіршим варіантом реалізації особистості.

У цьому переконує приклад колишнього голови правління АБ “Брокбізнесбанк”, народного депутата України п’яти скликань Сергія Буряка - останні два обирався за списками БЮТ. Очолювана ним з грудня минулого року ДПА України цьогоріч, у травні, забезпечила рекордну суму зборів коштів до загального державного бюджету. За оперативними даними, це складає 13,2 мільярда гривень, що на 4,7 мільярда гривень, або на 54,1 відсотка більше, ніж за відповідний період минулого року.

Ще один яскравий приклад успішної роботи представника великого бізнесу в центральних органах державної влади - Валерій Хорошковський. Державною митною службою, яку він очолює, за травень 2008 року фактично забезпечено грошовими коштами надходження до Державного бюджету у сумі майже 9,1 мільярда гривень, що становить 152,3 відсотка показника розпису доходів на травень 2008 року. Цікаво, що розмір щоденного середнього перерахування митних платежів та інших податків і зборів у цьому ж місяці склав 454,9 мільйона гривень, або на 95,5 відсотка більше аналогічного періоду минулого року (на 222,2 мільйона гривень).

“У кризові моменти підприємці готові об’єднуватися”

- Тим не менше, чомусь побутує думка, що бізнес треба відділити від влади...

- Якщо підприємець прагне реалізувати свої знання і професійний досвід в органах державного управління, ніхто і ніщо не може йому завадити обійняти відповідну його здібностям посаду. Цьому сприяють демократичні процедури висування кадрів на конкурсній основі. Інша справа, що деякі представники бізнесу, потрапивши у чиновницькі кабінети, починають використовувати владні повноваження для особистого збагачення. Наприклад, лобіюють власний бізнес, витискуючи з ринку своїх конкурентів. Для того, щоб подібного не сталося, чиновники, які прийшли з бізнесу, повинні дотримуватися певних моральних устоїв, що прищеплюються з дитинства і мають у своїй основі загальнолюдські цінності та закладені в Біблії норми християнської моралі, які залишаються незмінними вже багато тисяч років.

- А щодо політизації підприємницького прошарку - напевне, це наслідок політизації всього суспільства?

- Безумовно, але потрібно зауважити, що процес кристалізації соціально-економічних і політичних інтересів підприємців проходить швидше, ніж в інших прошарках. У кризові моменти великі та малі підприємці готові об’єднуватися і захищати свої інтереси. Нині українські бізнесмени не зовсім задоволені тим, як держава вирішує їх проблеми. На це є ряд причин як правового, так і економічного характеру, а саме: слід упорядкувати податки, законодавство, створити нормальні умови для інвестицій тощо. Так, Верховна Рада до цього часу не прийняла новий Податковий кодекс, а відсутність Закону про іпотеку обмежує отримання кредитів. Отже, є нагальна потреба коригувати політику державної підтримки бізнесу і гостра необхідність у тому, щоб ділові люди брали активну участь у творенні громадянського суспільства. Взаємна партнерська відповідальність бізнесу і влади - запорука успіху.

- Чого, перш за все, бракує українській владі в управлінні державою?

- Відкритості і прозорості, починаючи від її формування і завершуючи здійсненням владних повноважень. Громадяни повинні розуміти, що влада хоче і буде робити. А тому варто частіше спілкуватися з пресою, проводити громадські слухання по обговоренню тих чи інших проектів. Треба мати мужність, щоб сказати “Так!” і переконати людей у необхідності саме такого рішення, і взяти на себе відповідальність, сказавши аргументоване “Ні!”. Досвід показує, що відкритість влади у прийнятті навіть непопулярних рішень завжди викликає більше розуміння і довіри у громадян.

“Спосіб життя:

працюю двадцять вісім годин на добу”

- Ви щоденно працюєте з людьми, які потребують допомоги від міської влади у вирішенні тих чи інших питань. Чи завжди вдається Вам знайти розумний вихід у важких обставинах?

- Мені, як голові комісії, найчастіше доводиться спілкуватися з людьми з питань землевідведення і будівництва. Завжди намагаюся в межах моєї компетенції сам надати консультації громадянам, які звернулися до мене, аналізую всі їх аргументи. Звичайно, кожна людина має право добиватися вирішення своїх проблем, а влада має робити все для їх вирішення. Але бувають ситуації, коли необхідно просто послухати чи поговорити з людиною. Наприклад, приходить громадянка зі скаргою на незаконне будівництво входу під її вікнами. Прибудова була здійснена ще за часів радянської влади і тоді жіночці не заважала, а зараз порушила її спокій. Звісно, коли ця прибудова вже “легалізована”, на позитивне рішення важко очікувати.

Наша комісія розглядає найбільше питань по виділенню та приватизації землі, погодженню місця розташування будівельних об’єктів. Є статистика кількості рішень, прийнятих депутатами попереднього, четвертого, скликання. Рівнерада за два роки по земельних питаннях прийняла рішень набагато більше, ніж наші попередники за всю каденцію.

- У Вас, напевне, доба не як у звичайних людей?

- Ви вгадали мій спосіб життя: працюю двадцять вісім годин на добу. Намагаюся так організувати графік, щоб не страждала ні депутатська діяльність, ні бізнесові справи, ні сім’я. Діти - син і дочка від першого шлюбу - на щастя, вже дорослі. Від другого ж шлюбу маю семирічну донечку, а до кінця літа готуюся знову стати батьком. Натхнення й опору для успішної депутатської діяльності та ефективного ведення бізнесу черпаю в сім’ї.

Додайте коментар: Ваше ім'я Текст: