Раніше медицина, особливо радянської доби, не підтримувала посту, проте останнім часом дієтологія визнає користь постування. Ми багато їмо і мало рухаємося, либонь тому й глад-шаємо, а наш організм засмічується. Сьогодні людям варто звернутися до релігії і згадати про пости, постування у середу і п’ятницю, про голодування. Деякі лікарі взагалі радять покласти піст в основу харчування, позаяк у церковних канонах закладено наше здоров’я, що перевірено не одним поколінням. Тим часом незабаром піст скінчиться і всі, хто постив і хто ні, почнуть вживати різдвяні страви й саме тоді дадуть про себе знати холецистити з панкреатитами. Яким чином переходити від пісної на скоромну їжу ми розпитували у Миколи ДОЛИКА - лікаря-терапевта Рівненської міської поліклініки №2 (на фото):
- Справді, добігає кінець посту й чимало наших пацієнтів запитують, як правильно перейти на звичний режим харчування. Найперше зазначу, що власне піст сприятливо діє на людський організм. Адже під час нього людина менше вживає тваринних жирів, які, так би мовити, є тугоплавкими й перетравлення яких потребує значних енергетичних витрат, а відтак напруження певних систем організму, у першу чергу шлунково-кишкового тракту. Під час посту людина споживає більше каш, що деякою мірою сприяє зниженню холестерину, та рослинних продуктів, що містять багато клітковини та пектинів, у результаті чого виводяться шлаки та токсичні речовини з організму. Відтак посилюється моторно-евакуаторна функція кишківника, що, звісно, має позитивну дію на організм. Постячи, треба пити якнайбільше води (бажано джерельної чи криничної, проте не з крана), зо три літри в день, та їсти якнайбільше овочевих вінегретів та салатів.
- Як саме слід виходити з посту, певно, повільно? Хоча в масі своїй парафіяни накидаються на ковбаси з шинками з великим ентузіазмом, вірніше, апетитом...
- Виходити з посту треба обережно. І це не менш важливо, аніж сам піст. Нагадаю вислів древніх про те, що все приємне є або аморальним, або веде до ожиріння. У перші Різдвяні дні, коли дозволено їсти м’ясо, слід обов’язково включати в раціон перші страви. Їсти треба потроху, малими порціями, встаючи з-за столу з відчуттям неповного насичення. Рекомендується вживати спеції та прянощі, які посилюють процес травлення, безумовно, якщо до цього немає медичних протипоказів, як-от виразкова хвороба, панкреатит чи гепатит. Перед святковою трапезою можна випити 200-250 мл мінеральної води але слабогазованої, однак не безпосередньо перед трапезою, а хвилин за п’ятнадцять-двадцять до неї. Тоді ви не переїсте й будете ситі.
- Тим часом саме у ці дні святкують Новий рік, і нам, православним християнам, треба бути особливо зібраними, щоб радістю, виновживанням і їжею не порушити суворість посту. До речі, як щодо спиртних напоїв?
- Що стосується спиртного, то оковитої іноді випити можна, позаяк чарка доброї горілки чи келих вина здоровим людям не зашкодить, а навіть навпаки. Також не варто забувати, що всі продукти мають бути свіжими, натуральними, готуватися в міру можливості в день споживання, що найперше стосується всіляких салатів та інших легких закусок.
Пости зазвичай співпадали з періодом найменшого фізичного навантаження (в осінньо-зимову пору - Пилипівський та Великий). Винятком є лише Петрівський, що збігається зі жнивами, та Спасівський, але вони недовготривалі, не обмежували вживання молочних продуктів. Одним із найбільших (після Великого) вважається Пилипівський (Різдвяний піст), або просто Пилипівка.