Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №382 від 05.02.2009p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477
Додати у "Закладки"

Головна (Просто цікава газета) "Рівне-Ракурс"


  Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"

  ¤ Ракурс подій

  ¤ Ракурс політики

  ¤ Ракурс економiки

  ¤ Ракурс здоров'я

  ¤ Ракурс культури і освіти

  ¤ Ракурс спорту

  ¤ Ракурс кримінальний

  ¤ Ракурс житейський

  ¤ Ракурс інтимний

  ¤ Ракурс мандрівника

  ¤ Ракурс незвичайного

  ¤ Ракурс добрих порад

  ¤ Ракурс розваг


Пошук

RSS
Архів «РР»:
Лютий 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Березень 2024p.
ПнВтСрЧтПтСбНд
    1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Новини Рівне
QRcode

#Як це було

Вони рятували наше місто

Вони рятували наше місто

65-й річниці з дня визволення Рівного присвячується

Німецькі війська зайняли Рівне 28 червня 1941 року. За 945 днів окупації німці встановили в області новий порядок, розгромили колгоспи, знищили промислові підприємства. На Рівненщині “стерли з лиця землі” 176 населених пунктів, вбили 258942 мешканці, а 278230 робітників забрали у рабство до Німеччини. На цій ділянці фронту німці зосередили 7 дивізій. А в районі “Дубно-Шумськ” в резерві стояла 4-та Угорська піхотна дивізія. Якщо вести мову про бойові дії на території Рівненської області, то її частина, а саме - деякі північні райони, були звільнені від німецьких військ ще під час операції “Житомир-Бердичів” наприкінці січня 1944 року.

Віра Михайлівна БОЛОНІНА, ветеран Сибірської Новгород-Сіверської 140-ї стрілкової дивізії, лейтенант медичної служби, командир санітарного взводу:

- Родом я з Омської області (Росія), перед початком Великої Вітчизняної війни закінчила Омський медичний технікум і вступила до медичного інституту. Після того, як мене прикликали до військових лав, відправили у Новосибірськ, де на той час формувалася 140-а дивізія прикордонних військ НКВС, у складі якої я й пройшла крізь усю війну. Наш фронтовий шлях проліг через Москву, Курську область (брали участь у боях на Курській дузі). Ми визволяли всю Східну Україну, потім перейшли у Білорусію, після чого звільнили Львів, а потім у нас був марш-кидок на Тернопіль... Не доходячи до Тернополя, нашу дивізію “перекинули” на допомогу 13-й армії у визволенні Рівного.

Пам’ятаю, у той день, другого лютого, йшов сніг з дощем, сльота була жахлива... Тоді Рівне було значно меншим, ніж зараз, вулиці по-іншому називалися... Після того, як мій чоловік, Олександр Болонін, та його бійці провели розвідку, ми вступили у бій й за кілька годин визволили місто, наша дивізія тут перебувала всього добу, а потім, марш-кидком, ми пішли на Тернопіль...

...Перед початком кожного бою ми надягали чисту білизну, писали листи додому. Коли ти йдеш у бій, то забуваєш про себе, думаєш, як врятувати поранених... У голові лише одне: тільки щоб не відстати від перших рядів піхоти...

До завершення війни бійці нашої дивізії визволяли Польщу, Чехословаччину, Німеччину, а вже після - наша частина зупинилася у Івано-Франківській області. Доля склалася так, що чоловіку запропонували їхати у військову академію або ж бути воєнкомом у Дубровиці. Оскільки у нас вже народилася двійня, то ми обрали Дубровицю, в якій прожили кілька років. Потім нас перевели у Здолбунів, а згодом - у Рівне.

Віра Василівна МУРИГІНА вперше почула про війну, коли була вдома, у Києві. Її разом з іншими молодими дівчатами та хлопцями направили у Сердобськ на тримісячні курси радистів. У Віри був навдивовижу чіткий слух, тому вона й стала найкращим радистом, відмінно працюючи на комунікаторі. Тільки хтось на іншому кінці дроту обізветься, як вона вже зверталася до людини на ім’я та за посадою.

На фронт Віра Василівна пішла з почуття патріотизму. 55-й окремий полк зв’язку 13-ї армії, у якому вона проходила службу, до Рівного вступив першим, зі сторони нинішнього льонокомбінату. Свій штаб полк розгорнув на місці теперішнього пологового будинку №1. Під час бойових дій відважна дівчина робила всю можливу роботу: звільняла від уламків та каміння головний вокзал Рівного, перев’язувала поранених, тягла їх на ношах.

У момент активних наступів на Рівне зв’язок працював бездоганно. Кожного дня по всіх дротах чулася команда: “Починай!”. Неймовірний гул розривав тишу. Наша артилерія “сипала” по супротивнику смертоносні порції. Ворог відбивався у відповідь. Від гулу, від близькості передової лінії, від усвідомлення, що ти знаходишся в центрі бою, незвична до цього людина може розгубитися, але Віра й оком не моргнула. Стримана, ввічлива, з посмішкою на вустах, повсякчас відповідала: “Так, товаришу генерале. Готово! Говоріть”. І так далі - багато разів. Її пальці швидко та віртуозно вмикали та вимикали абонента. Не можна затримуватися. Не можна дозволяти багато говорити. Треба не завантажувати лінії - а, головне, стежити, щоб все працювало. Про все на світі, окрім своєї безпосередньої справи, забувала молода дівчина, коли працювала на комутаторі.

Віра Василівна пригадує, що нічим особливим їх не годували, була звичайна їжа. Та дівчата із 55-го полку вдавалися до маленьких хитрощів. Коли Віра на швейній машинці підправила старшині сорочку та штани, той дав їй за роботу шматочок сала, пшоно та хліб. Тоді дівчата нишком це продали і купили собі необхідні речі, зокрема й колготи.

Настрій в полку піднімали піснями, які розпочинала саме Віра. Співала вона по-бойовому, з веселим настроєм та вірою в перемогу, у цьому допомагав патріотизм, який був у неї в крові.

Найболючіше Віра Муригіна згадує про втрати, яких вони зазнали під час цієї жорстокої війни. “Наш полк менше втратив людей в боях, ніж під час визволення Рівного”, - зі сльозами на очах згадує жінка-легенда.

У 1920 році Тімургалі Галін звільняв Рівне у складі Башкирської кавалерійської бригади. А вже за 24 роки у колись незнайомому, а тепер рідному місті, опинився його син, якого сьогодні ми з гордістю називаємо визволителем Рівного - Арослангалі.

…“На підготовку - дві доби”, - надійшов наказ командувача 1-го Українського фронту Миколи Ватутіна, що означало початок операції “Рівне-Луцьк-Дубно-Здолбунів” силами 13-ї армії Пухова та 60-ї армії Черниховського. Командиром взводу артилерійської батареї 39 артилерійської бригади 13-ої армії був уродженець Башкирії, рівнянин Арослангалі Тімургалійович ГАЛІН.

“Ми підтримували піхоту і знешкоджували танки, - розповідає ветеран. - Солдати були дуже втомлені, які фізично, так і морально, особливо після боїв за Київ та Житомир. Втрати були значними, а поповнення майже не надходило. Саме тому участь у визволенні міста брало багато військових частин. Полки, дивізії, бригади були недоукомплектовані, і їх часто об’єднували. Замість 12 чоловік біля гармати залишалося 5-6.

Зима 1944 року видалася дощовою. А оскільки Рівненська область - болотиста, просуватися було неабияк складно. Крім того, що солдати “місили грязюку ногами”, ще й 12 тонн вантажу (7 тонн гармата та 5 тонн - тягач) потрібно було тягнути. Та найважче, звісно, було переправляти гармату через річки, адже мости були вщент розбиті.

Наприклад, коли наступали на Сарни, солдатам довелося форсувати річку Случ. Під час переправи гармати, а саме, коли інженерно-понтонна бригада встановлювала на річці конструкцію (понтон), взвод почала “утюжити” німецька авіація. До того, як на допомогу прилетіли “наші”, багато хто з солдатів загинув.

Бої під Сарнами тривали 4 доби. За цей час вдалося підбити 3 танки і самохідну установку. За кожну таку установку солдати отримували 13 тисяч рублів, отож преміювали й наших артилеристів. Але оскільки особистий склад відмовився від грошей, їх скерували у Фонд оборони. 21 січня 1944 року, після звільнення Сарн, наступ радянських військ, і, відповідно, нашої бригади, продовжився.

Спершу ми підтримували 800-у дивізію генерала Червонея, а коли та “пішла” у напрямку Луцька, бригаду перевели у підпорядкування 121-ї стрілкової дивізії. Після визволення Костополя та переправи через Горинь бригада опинилася поблизу Олександрії. Та не встигли бійці відпочити, як надійшов наказ: вийти на Олександрійське перехрестя - ймовірність танкової атаки зі сторони Дубна. До місця призначення йшли вночі, з 31 січня на 1 лютого, під шквальним дощем. Окопатися не встигли, як отримали новий наказ: привести матеріальну частину у відповідний стан і 1 лютого розпочати наступ на Рівне.

Радянські війська атакували Рівне відразу з чотирьох сторін, в обхід пустили кавалерійські частини. Після 10-хвилинного артобстрілу, 121-ша стрілкова дивізія ввійшла до східної околиці міста. А вже 2 лютого близько шостої години вечора Рівне повністю звільнили від німців. Радісне відчуття перемоги наповнилося сумом: в боях за Рівне, а саме під час контратаки з Млинського напрямку, загинув увесь взвод лейтенанта Гончарова з 3-го винищувального протитанкового дивізіону 19-го артилерійського полку.

Одразу після звільнення Рівного ми отримали розвіддані про початок ймовірної контратаки з боку “Дубно-Здол-бунів-Рівне”. Я отримав наказ відійти за німецький аеродром гауляйтера Еріха Коха (в районі теперішнього автобусного парку) і чекати контр-атаки танків з “Млинськ-Здолбунівського” напряму. На щастя, атака не відбулася…

Ракетні установки, за наказом Пухова, в місто не пускали, оскільки більшість будинків були зі зламаними дахами: на одній половині жили люди, на іншій - скотина. Ще у більш-менш нормальних умовах проживали мешканці теперішньої вулиці Чорновола – чехи та німці, інші ж тулилися в халупах біля Усті. Там само розміщувалися ринки та військові казарми. На згадку про страшну німецьку окупацію лишилися два напівзруйновані конц-табори: один - з правого боку від автобусного парку, інший - на вулиці Білій.

Було дивно, але коли 5 лютого у Рівному відбувся мітинг на честь визволення міста від німецьких загарбників (3 лютого звільнили Здолбунів), міського населення майже не було. Коли вояки дізналися причину цього, виявилося, що рівняни просто бояться піддавати своє життя небезпеці. Бо ж у разі повторного приходу німців на них “донесуть” за сприяння “москалям”, що означатиме одне - смерть. Пригадується й те, що коли солдати цього ж дня вирішили взяти участь у панахиді на честь загиблих воїнів, священик дозволив їм увійти до храму зі зброєю (оскільки воюють проти супостатів), але суворо наказав зняти головні убори.

У боях за Рівне радянські війська втратили 600 солдатів і офіцерів, зайняли 30 великих складів. А під час “Рівне-Луцької” операції вдалося захопити 100 танків, 426 установок, 575 кулеметів та 1100 автомашин. Радянські війська просунулися на 10 кілометрів на захід.

За визволення Рівного бригада отримала орден “Червоного Прапора”, й відтепер носила назву “39-та гвардійська Києвсько-Рівненська ордена Леніна Червоного Прапора артилерійська бригада резерву Верховного командування”.

За даними міської ради Організації ветеранів України в 1994 році, у день відзначення 50-ої річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників,

у Рівному проживало 82 визволителі міста, однак 65-у річницю визволення нашого рідного міста зустріли 10 ветеранів війни: БОЛОНІНА В.М., ГАЛІН А.Т., ГЕРАСИМОВА Є.Д., ГУСЕЙНОВ Т.Н., КІЦИШИНА А.В., МАХІНЬКО І.Д., МОЙСЕЄНКО А.К., МУРИГІНА В.В., НІКУЛІН В.К., СИЧОВ В.І.

НИЗЬКО ВКЛОНЯЄМОСЯ ТА ДЯКУЄМО ЗА ЇХ НЕОЦІНЕННИЙ ПОДВИГ!

05.02.2009Любов РОМАНЮК, Алла БІДЮК, Кароліна КРУГЛИК


Переглядів: 912

Версія для друку

Коментарі (0):


Система Orphus

Додайте коментар:

защитный код

Анонсовані статті свіжого № 1162 від 28.03.2024p.
¤ 
Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

Всюдихід, мотопомпи та бурштин:

під час незаконного промислу викрили старателів

Факти видобутку «сонячного» каміння задокументували співробітники поліції на Рокитнівщині та Дубровиччині: тривають досудові розслідування за ч.1 ст. 240-1 КК України....

¤ 
13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес

Завершила навчання перша група учасниць проєкту «Empowering women in the Rivne region», у результаті чого 13 жінок отримають фінансування у розмірі до 1500 доларів на реалізацію своєї бізнес-ідеї....

¤ 
Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини

Два нові шкільні автобуси передали для Здовбицької та Соснівської громад. Транспорт придбаний за кошти чеського уряду. 152 тисячі євро виділили із Програми допомоги України. Ще 280 тисяч грн зібрали громади....

¤ 
Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення

На Рівненщині продовжують відшкодувати відсотки за кредитами, залученими на енергозберігаючі заходи в житловому секторі. Це передбачено Комплексною програмою енергоефективності Рівненської області на 2018-2025 роки....





Найпопулярніші статті:

• Розшифровка аналізу крові: [841] (21068)
• Як позбутися шпори на п’яті [850] (17210)
• Масштабна спецоперація на Рівненщині: викрили мережу «реабілітаційних центрів» [965] (14466)
• Допомога під час карантину [967] (14380)
• Коли відкриються рівненські садочки? [965] (14224)
• Чому не варто кип’ятити воду двічі [964] (14033)
• Рівнян запрошують на дитячий кінофестиваль «Children Kinofest» онлайн [965] (13907)
• 4 способи, як перевірити масло на натуральність [964] (13878)
• У Здолбунові підпалили авто підприємця [965] (13860)
• Живи до ста! [965] (13852)
• Бюджет і ми… [965] (13786)
• Щоб овочі в холодильнику були тривалий час свіжими, помістіть туди звичайну губку [964] (13777)
• Що робити, якщо дитину покусали комарі [965] (13657)
• Аудитори Рівненщини з початку року попередили порушень за процедурою закупівель на понад 72 млн грн [965] (13567)
• У Сергія Притули вкрали взуття в поїзді: як викручувався ведучий [964] (13565)
• Про здобутки Рівненщини - у річницю президенства Володимира Зеленського [965] (13504)
• ЗНО під час карантину: як складати? [964] (13116)
• «Перевірка» на коронавірус коштувала пенсіонерам понад 10 тисяч гривень [964] (13098)

ТОП-15 свіжого номера:

• Для 9 ОСББ Рівненщини відшкодували один мільйон за утеплення (801)
• Всюдихід, мотопомпи та бурштин: (87)
• Чехія виділила кошти на закупівлю двох шкільних автобусів для Рівненщини (80)
• 13 жінок Рівненщини отримають по 1,5 тис. доларів на свій бізнес (79)
• Найкращий спосіб пророщування насіння томатів, щоб отримати багатий врожай (79)
• Скільки яблук на день принесуть користь здоров’ю? (77)
• Посадка петунії на розсаду: коли та як правильно сіяти? (77)
• Рівненська ОДА ініціює створення обласної інфекційної лікарні (77)
• Ванільна панакота з вишневим конфі (76)
• Симптомом яких захворювань може бути набряк щиколоток? (75)
• Як не розпестити дитину: прості поради психолога для батьків (75)
• Незвичайні способи використання звичайних речей (75)
• Як вивести плями з меблів домашніми засобами? (75)
• Незвичайні застосування дитячої присипки в б’юті-рутині (70)
• Як можна використовувати сіль у побуті? (67)


 Партнери 
 
Перший інформаційний канал Інтерес .
 Газета 
 

Реклама в газеті | Лист редакторові | RSS | Передплата газети

Про нас | Відгуки | Розсилка | Реклама на сайті| Реклама в газеті

© 2001-2022 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено.


 Інформація 
 
Головний редактор - Конєв В.Л.,
тел.(098)0565477, (096)3950057

Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється

Наші сайти:
Pika.rv.ua
АІ "Ракурс"