№383 від 12.02.2009p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
Реклама в газеті "Рівне-Ракурс"
Новини Рівне |
#Піднімемо село - піднімемо Україну! “Агро-Центр” працює без посередника,що дає можливість постачати українським сільгоспвиробникам якісні запчастини до імпортної агротехніки за доступними цінамиМинулий рік показав, що на українському ринку запчастин до закордонної агротехніки забагато дилерів як для зубожілих в основній своїй масі сільгосппідприємств. Сьогодні ситуація на цьому ринку підтверджує невтішні прогнози для деяких його учасників: до весни дотягнуть не всі фірми - хтось уже трохи змінив напрям діяльності, а хтось взагалі припинив займатися даним бізнесом. Решта ж продовжують боротьбу за ринок. До них належить і рівненське приватне підприємство фірма "Агро-Центр", що спеціалізується на постачанні та продажу запасних частин до всіх видів сільськогосподарської техніки іноземного виробництва. Її колектив пишається тим, що виборов право бути офіційним представником брендових компаній: Sampiyon Filter - виробника фільтрів для сільськогосподарської та іншої техніки, Agropa Group (Чехія) - виробника запчастин до плугів, культиваторів та сівалок західних марок, СХ (Польща) - виробника підшипників, сальників та ременів. Про здобутки і проблеми молодої, але досить успішної фірми розповідає директор ППФ “Агро-Центр”Дмитро СОЛОМЧУК (на фото). “Усі запчастини - оригінальні!” - Що спонукало Вас, пане Дмитре, відкрити власну справу? - Бажання піднімати наше місцеве сільське господарство. Для початку було придбано велику кількість закордонних комбайнів та іншої сільгосптехніки, якою підприємство обслуговувало багато угідь області. А потім постала проблема запчастин - високі ціни при дуже обмеженому асортименті. Тож вирішив відкрити магазин для забезпечення оригінальними та альтернативними запчастинами власної техніки і техніки наших клієнтів. - І багато їх у Вашого підприємства? - Постійних клієнтів - 350-400, а всього - майже дві тисячі сільгоспвиробників Рівненської, Тернопільської, Львівської та частково Хмельницької областей. Користуючись нагодою, хочу подякувати нашим надійним партнерам - компаніям "Інсеко" та "Avtoland", Корецькому цукрозаводу, фірмам "Агроінвестбуд", "МТС", "Трипілля", ДП "Мирогощанський державний іподром", підприємцю з Антополя Олександру Грицюку і багатьом іншим відданим клієнтам "Агро-Центру". - Поділіться з нашими читачами секретами активного позиціонування ППФ "Агро-Центр" в жорсткому ринковому середовищі. - Оскільки "Агро-Центр" працює із закордонними постачальниками без посередника, який встановлює свою націнку, ми маємо можливість робити цікаві пропозиції аграріям Рівненщини і сусідніх регіонів. З багатьма сільгоспвиробниками укладаємо прямі угоди, що передбачають відстрочку платежу від 20 днів до трьох-чотирьох місяців. "Агро-Центр" завжди надає знижки великим і малим сільгоспвиробникам. Особлива увага - дрібним фермерським господарствам, які за відсутності належної державної підтримки працюють в умовах хронічного дефіциту обігових коштів. Попри всі економічні негаразди, які ми відчуваємо разом з усією українською економікою, конкуренція змушує нас переходити до цивілізованих форм роботи. Тому підприємство будує торговельно-виставковий комплекс, що включатиме виставковий майданчик для демонстрації нових зразків імпортної сільгосптехніки та магазин запчастин до неї.
“Понад десять тисяч найменувань” - Як Ви оберігаєте своїх клієнтів від неякісної продукції, зокрема, від різних підробок? - У своїй товарній політиці "Агро-Центр" керується саме якістю тої продукції, яку він представляє. Буквально через три роки від початку роботи (цю скромну дату ми відзначили 3 лютого) в нас уже було понад десять тисяч найменувань запчастин тільки до іноземної сільгосптехніки провідних світових виробників. Постійно на складі в наявності 85-90 відсотків асортименту, зафіксованого в нашому каталозі продукції. Увесь товар завозиться офіційно з європейських країн (Німеччина, Чехія, Австрія, Словаччина, Туреччина) та США, на розмитнений товар сплачуємо ПДВ та мито. Якщо говорити про імпортну агротехніку, то ми стабільно забезпечуємо оригінальними та альтернативними запчастинами українських власників найкращих у світі комбайнів Claas, John Deer, а також комбайнів Case, Fortschritt, New Holland та Deutz Fahr. У грунтообробній техніці лідерські позиції тримають компанії Lemken, Vogek-Noot, Кuhn-Huard, Farmet, Agropa та інші відомі виробники високоякісних плугів, культиваторів, компакторів та сівалок. На складі фірми завжди широкий вибір запчастин до цієї техніки. Зокрема, до 1 березня замовляємо й отримуємо 20 тонн запчастин до плугів, 15 березня - до культиваторів та сівалок. За півтора-два місяці до жнив два-три тягачі привозять запчастини до комбайнів. Так само восени - знову до плугів, культиваторів і бурякозбиральної техніки. - Які послуги надає “Агро-Центр”? - Маємо власну сільгосптехніку, яку здаємо в оренду господарствам на час посівної, жнив та осіннього обробітку грунту. Оскільки машини вже дещо зносилися, то цьогоріч плануємо обновити технічний парк. Також здійснюємо ремонт решет до іноземних комбайнів, виготовляємо та ремонтуємо гідравлічні, повітряні та паливні рукави високого тиску.
“В агровиробництві ситуація критична” - Що, на Ваш погляд, найбільше гальмує розвиток українського ринку запчастин до імпортної сільгосптехніки? - На ринку агротехніки попит шалений, але не підкріплений гривнею. Різке - майже вдвічі порівняно з 2007 роком - зниження цін на зернові торік не дало можливості основній масі сільгоспвиробників зібрати достатньо коштів на придбання техніки. Пожвавлення попиту на сільгосптехніку відкладається до кращих часів. Можливо, саме тому організатори V міжнародної виставки рентабельного високоефективного сільського господарства "ІнтерАГРО 2009", що відбулася днями (4-6 лютого) в столиці, не очікуючи, напевне, активного попиту, виставили в експозиції не так вже й багато техніки. Проте кожен виробник уклав тут по кілька контрактів з новими партнерами. Мене, як фахівця, радує те, що вітчизняні аграрії усвідомили, що техніка, вироблена ще за радянських часів, вже не відповідає вимогам сучасного сільськогосподарського виробництва, зокрема щодо енергозбереження та збереження фінансових ресурсів. Наприклад, для обробітку 10 тисяч гектарів землі колись потрібно було до півтисячі людей та близько ста одиниць техніки. Застосування новітніх технологій та сучасної техніки дозволяє таку саму площу обробити за допомогою двадцяти одиниць техніки бригадою з трицяти чоловік. Саме це, до речі, зумовлює й різницю у кількості населення, зайнятого у сільському господарстві в Україні та у розвинутих країнах. Скажімо, у США в аграрному секторі зайнято 2,5 відсотка населення, у той час, як у нас - 20 відсотків. - А що, на Вашу думку, заважає нормальному розвиткові вітчизняного сільськогосподарського виробництва? - Сьогодні ми можемо спостерігати в Україні та країнах ЄС дещо різний підхід до питання державного регулювання розвитку сільського господарства. У Європі дотування сільгоспвиробництва наразі збільшується, тоді як на світових ринках росте середня ціна на аграрну продукцію. В Україні ж через стримування цін та обмеження рівня рентабельності держава намагається таким чином вирішити певні соціальні та політичні питання, забуваючи при цьому про проблеми сільгоспвиробників. Зараз, наприклад, критична ситуація склалася з технічним забезпеченням агровиробництва. Зношеність сільськогосподарської техніки вже досягла 70 відсотків. Уся техніка, що була закуплена ще за радянських часів і використовується у господарствах донині, уже практично вичерпала свій ресурс. А тому подальше зволікання з технічним оновленням сільськогосподарського виробництва може суттєво ослабити аграрну галузь.
“Дорожча техніка є вигіднішою” - Хто чи що може допомогти нашим сільгоспвиробникам у технічному переозброєнні їх підприємств? - Українські аграрії повинні вчитися не лише ефективно господарювати, але й добре рахувати власні кошти. Купуючи техніку, сільгоспвиробник має враховувати не стільки самі затрати, які він зробить на її придбання, скільки те, якими будуть кінцеві затрати на обробку, скажімо, одного гектара землі чи отримання однієї тонни врожаю. Можна говорити про те, що імпортні високотехнологічні енергозберігаючі агрегати обходяться недешево, але якщо розглянути питання в часі, підрахувати результативність застосування недорогої, але застарілої техніки, то виявиться, що в кінцевому рахунку дорожча техніка є вигіднішою. Те ж саме стосується й питання ремонту. Якісні технічні засоби ламаються рідко, а гонитва за дешевизною може спричинити чималі втрати на простоях техніки. - До речі, за який час клієнт "Агро-Центру" може отримати потрібну йому запчастину, якщо вона відсутня на складі фірми? - Швидкість залежить від його фінансових можливостей. Чим швидше доставка, тим вища ціна, - беручи до уваги, що послуги європейських перевізників дуже дорогі. Між іншим, доставку товару замовнику здійснюємо власним транспортом, “Автолюксом” або “Євроекспресом”. Ми розуміємо, що кожна хвилина простою техніки в полі - це не отриманий прибуток наших клієнтів. Тому робимо все для того, аби позбавити їх будь-яких проблем. - І останнє запитання, пане Дмитре: з якими думками Ви зустріли недавню приємну подію в житті фірми - третю річницю її заснування? - З вірою в кращі часи для країни і нашої фірми, в розвиток нових форм технічного забезпечення села, перевірених світовою практикою. А ще я впевнений: буде гідна ціна на зерно - будуть платоспроможні господарства. Все в нас вийде, якщо держава повернеться обличчям до села. Потрібно лише дожити до осені. Озимини торік посіяли багато, зима була сприятлива, в землі вологи достатньо, а тому, гадаю, врожай буде непоганий. Дякую за розмову. Хай щастить Вам і Вашому колективу! ППФ "Агро-Центр" 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 32-в; тел.: (0362) 64-32-00; моб. тел.: (050) 375-68-80, (097) 353-10-15, (096) 528-33-54; e-mail: agrocentr2006@rambler.ru
Коментарі (0):
|
© 2001-2024 Iнформацiйно-рекламне агентство "Ракурс" тел.: +38(098)0565477. Всi права збережено. |
тел.(098)0565477, (096)3950057 Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється Наші сайти: |