Чорнобиль: євросмітнику бути!

Майданчиком для розміщення СВЯП обрана Чорнобильська зона. Сухе сховище відпрацьованого ядерного палива розраховане на тривале (від 50 до 100 років) збереження ВЯП. З другої половини 2009 року Україна має намір припинити вивіз відпрацьованого палива в Росію, побудувавши власне сховище. За даними «Енергоатому», перша черга повинна вмістити 2500 відпрацьованих тепловиділяючих зборок реакторів типу ВВЕР-1000, ВВЕР-1080 і ВВЕР-440.

Підкреслимо: «Енергоатом» веде мову про «першу чергу». Отже, передбачаються друга, третя і т. д. Іншими словами, ядерному могильникові в Чорнобилі бути! Адже очевидно, що особливої відмінності між збереженням 2500 відпрацьованих зборок або, скажімо, 25 тисяч для чорнобильської землі без різниці - так чи інакше ця територія на сотні років наперед перетворюється в смітник ядерних відходів. А разом з нею це «почесне» звання здобуває й Україна.

Якщо ухвалене принципове рішення про початок будівництва ядерного смітника, то слова Ющенка, сказані 14 грудня в інтерв'ю Першому національному каналу про те, що він вважає нераціональним будувати в Чорнобильській зоні сховище для відходів тільки з трьох блоків ЧАЕС, набувають певної логіки: «Доволі логічно сьогодні запропонувати експертам розглянути можливість формування на території Чорнобильської станції не тільки збереження відходів ядерного палива самої станції, але й з інших ядерних станцій України».

Можна продовжити цей логічний ланцюжок Президента: якщо Україна будує ядерний могильник для всіх своїх атомних станцій, то чому в нього не можна завантажувати й відходи з Європи (можливо, Ющенко у своєму інтерв'ю й «мав на думці» цю логіку, адже раніше в Чорнобилі він говорив саме про це)? Тим більше, що прямі виграші в грошовому плані будуть - десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Які можливі витрати, в тому числі непрямі - забруднення навколишнього середовища, шкода для здоров'я населення та ін., про це не говорять, та, мабуть, ніхто й не намагався їх прорахувати. Так само як не йдеться про гіпотетичні ризики - скажімо, аварії або витоки радіоактивних речовин (у тому числі при транспортуванні).

Фактично 26 грудня почався перший етап реалізації ідеї Віктора Ющенка з перетворення України в європейський смітник ядерних відходів - незважаючи на те, що вона була жорстко розкритикована суспільно-політичними колами країни.

У свою чергу віддамо належне й Віктору Андрійовичу в умінні обходити цю ж таки громадську думку й уникати особистої відповідальності за реалізовані на державному рівні сумнівні проекти. Спочатку необережно проговорився про свої потаєні ідеї, отримавши величезну порцію критики. Виждав, доки всі «випустять пару». А потім продовжив реалізацію задуманого, як то кажуть, тихою сапою, поступово, крок за кроком. При цьому він, поки «Енергоатом» укладав договори з американцями, виїхав в Ірак. Стався б черговий сплеск суспільно-політичних емоцій, розвів би руками: мовляв, все відбулося за час моєї відсутності...

Не можна не згадати в цьому контексті і так звану євроінтеграцію, яку відстоюють «оранжеві» (відзначимо: Брюссель ніяк не зреагував на рішення Києва, так, ніби й не помітив). Дивно. Нам не тільки давно пропонують зробити з України євровідстійник для нелегалів, але й перетворити країну в європейський сміттєзбиральник.

Ще 14 вересня минулого року в рамках дня уряду у Верховній Раді відбулася дискусія на тему «Стан реалізації європейської інтеграції України та визначення нової перспективи в цій стратегічній площині в умовах, що склалися після розширення ЄС». Тоді депутат від СДПУ(О) І.Шурма дивувався: «Ми є свідками того, як з України намагаються зробити смітник відходів і недосконалих технологічних процесів переробки, які є на сьогодні за кордоном. Проблема гудронів, яка сьогодні надзвичайно гостро стоїть на Львівщині, поставила цілий ряд запитань. Не перевезти ці гудрони, як намагаються зробити деякі посадовці, у Донецьку область і їх закопати там у шахти, а проблема Української держави є в тому, аби ці гудрони повернути цивілізованій Європі, і якщо вони є нешкідливі, нехай їх там переробляють». Тепер, крім гудронів, на порядку денному ще й ядерні відходи.

Але головне: якби в головах стратегів з Євросоюзу витали ідеї, що Україна, нехай і у далекому майбутньому, але все-таки стане членом ЄС, - хіба допустили б вони розміщення екологічно небезпечних об'єктів на нашій території?.. Та якби Чехія або Угорщина вирішили побудувати який-небудь ядерний смітник - в ЄС таке б зчинилося!

А тут, вибачте за каламбур, доволі красномовне мовчання з приводу ідей Ющенка і конкретних дій влади. Чи в Європі прекрасно інформовані про їхню суть?..

P.S. Не можна виключити, що таке наполегливе просування плану щодо спорудження ядерного могильника в Чорнобилі якимось чином пов'язане з бажанням зацікавлених кіл добратися до величезної кількості металу, що знаходиться в цій зоні та обіцяє надзвичайний прибуток.

Приміром, в авторській програмі Андрія Караулова «Момент істини» на російському каналі ТВЦ недавно обговорювалася екологічна тематика. Зокрема, порушувалося питання про те, що в Україні на офіційному рівні прийняте рішення про оголошення тендеру на переробку радіоактивного брухту Чорнобильської зони. А там, за підрахунками експертів, як мінімум знаходиться близько мільйона тонн! І вже сьогодні, відзначалося в програмі, береться цей метал і плавиться на металозаводах, а потім розбавляється в пропорції 1:20 з чистим металом. З нього, зокрема, роблять водопровідні труби, швелери, арматуру та ін., що використовується в тому числі в будівництві житлових будинків. Росіяни, природно, порушили питання постачань зараженого радіацією прокату в свою країну. Але ж і в Україні ведеться будівництво - чи не споруджують і наші будинки з радіоактивних компонентів?