За його словами, за останні п’ять місяців підприємство зазнало збитків на 1,8 мільйона гривень. Натомість держава компенсувала лише 1,6 мільйона гривень, та й то, включаючи борг за минулий рік. “З держбюджету нам перерахували лише 13 відсотків від річної суми за п’ять місяців, у гривнях це виходить 417 тисяч гривень - крапля в морі”, - запевняє пан Ткаченко.
Втім, основна проблема КП “Рівнеелектроавтотранс” не в грошах, які “крапають” з державної чи міської скарбнички, а у величезній кількості пільговиків, які претендують на безкоштовний проїзд. “Зі 100 тисяч пасажирів, яких перевозять тролейбуси Рівного за день, 52 тисячі їздять за пільговим тарифом. Такого, як у нас, немає ніде в Україні. Ще за радянських часів ця цифра коливалася в межах одного відсотка”, - бідкається Анатолій Петрович. На думку головного інженера, владоможці все-таки повинні набратися сміливості й сказати: “Ми не в змозі перевозити таку велику кількість пільговиків”. І знайти компроміс для обох сторін - щоб і тим, і іншим “їздилося” та працювалося краще.
Нещодавно підприємство придбало три нових тролейбуси із 16 запланованих. А для того, щоб оновити весь тролейбусний парк Рівного, потрібно, перш за все, 80 мільйонів гривень (один новий тролейбус коштує один мільйон 90 тисяч гривень. У тендері беруть участь лише вітчизняні виробники - авт.). Добре, що у влади є бажання. А ось із коштами - сутужно.
І, якщо бути реалістом, то можна підрахувати, що, рухаючись таким темпом, до омріяного ми прийдемо через 50 років. “Тоді наші правнуки їздитимуть на новеньких тролейбусах”, - говорить пан Ткаченко.
Для того, щоб підприємство не працювало собі у збиток і ще могло закуповувати нові тролейбуси, потрібно ремонтувати їх та замінювати лінії, по яких вони їздять. Анатолій Ткаченко називає справедливою вартість проїзду - 1,50 грн., або 90 копійок, але це при умові, що платити будуть всі.
Та чи відповідає якості ціна за проїзд? Тут уже можна посперечатися. Деякі рівняни кажуть, що це хоча й економніший вид транспорту, проте не завжди безпечний: то струмом вдарить, то лінії пошкоджуються і доводиться пересідати на маршрутку, а то просто можна нерви собі добряче зіпсувати. Та головний інженер запевняє, що тролейбус - це не тільки екологічний транспорт, а ще й безпечний, адже несправні машини на маршрут не випускають. “Якщо в тролейбусі когось і било струмом, то це залежить не тільки від даного виду транспорту, а інколи від самих пасажирів - є люди, які самі по собі є провідниками електроенергії, - пояснює Анатолій Ткаченко, (у тролейбуса і людини різні потенціали і, торкаючись до перил, струм через людину йде в землю, і як наслідок - вдаряє її - авт.).
У найближчих планах “Рівнеелектротрансу” - розробка додаткових маршрутів. Далі - заміна ліній, що теж досить болюче і фінансовозатратне питання, оновлення тролейбусного парку. Але без допомоги міської влади пану Загінею, як керівнику цього підприємства, самотужки не реально здійснити заплановане. Хіба що з метою підтримки Львівського ЛАЗу уряд замовить для Рівного кілька нових тролейбусів. Інколи доводиться сподіватися й на таке диво.