Директор музею Олександр БУЛИГА (на фото) розповідає, що у 20-му столітті тут знаходилися різні установи. У квітні 1919 року - департамент освіти уряду директорії УНР, який очолював Іван Огієнко. Із 1921 по 1939 рік - управління освіти тодішнього Волинського воєводства. Під час Другої світової війни - головне адміністративне приміщення рейхкомісаріату України. А вже у грудні 1978 року відкрили музей, в якому й донині представлені історичні та археологічні пам’ятки Рівненщини. “ Побудоване воно у стилі провінційного класицизму, і є найкращою пам’яткою архітектури національного значення міста Рівного 19-го століття”, - повідомив пан Булига.
За 170 років свого існування у стінах будівлі побувало чимало відомих людей. У 1844-1845 роках у гімназії викладав історію Микола Костомаров, а після нього - Пантелеймон Куліш. Бував тут і Михайло Драгоманов (маємо вулицю, названу на його честь - авт.).
Оскільки це приміщення було у 19-му столітті найвідомішим у Рівному, сюди приїжджало багато гостей. Зокрема, тут зупинявся російський імператор Олександр III, коли закладав Свято-Воскресенський собор. Саме у цій будівлі була його тимчасова резиденція.
Теперішнє приміщення краєзнавчого музею було відомим не тільки його вчителями, а й учнями. Найвідомішим гімназистом був Володимир Короленко - майбутній письменник, який вчився з 1866 по 1871 рік. І хоча у Рівне більше не повертався, у своїх творах неодноразово згадував роки своєї юності і навчання у Рівненській гімназії.
З огляду на те, що приміщення нинішнього Рівненського обласного краєзнавчого музею не нове, відповідно, воно потребує реставраційних робіт. Як повідомляє Олександр Степанович, “помічники” у фінансовій сфері є, та всього зробити вони не в силах. Наразі розробляється проектно-кошторисна документація, а надалі відшуковуватимуть кошти на проведення ремонту, щоб ця пам’ятка архітектури простояла іще не меншу кількість років.