- Тур U2 під назвою “360 градусів” на підтримку альбому “No Line On The Horizon” загалом має охопити 31 місто Європи та США. Концерти рок-гурту відвідають близько трьох мільйонів глядачів.
Питаєте, чому така назва? Напевне, тому “360 градусів”, що фантастична конструкція сцени дозволяє бачити шоу з усіх сторін, а не, як зазвичай, фронтально. А ще у ті дні по місту (у магазинах, кав’ярнях, автобусах) грали їхні пісні - нові й старі. Тому справді складалося враження, що U2 були всюди – на всі 360 градусів. Наприклад, на автобусній зупинці, де електронне табло висвітлює, куди автобус їде й коли прибуває, написано: “Цей автобус прямує на стадіон, де виступатиме U2”. Також атмосферу очікування чогось надзвичайного й небувалого доповнювали туристи з різних країн, які з’їхалися майже одночасно, позаяк хорватські організатори поставили концерти один за одним. Юрби людей у футболках та майках з логотипами й фотками ірландців заполонили чи не весь Загреб. Я з моєю угорською подружкою Каті відчували себе органічною частинкою руху шанувальників U2.
Ми були на другому концерті на стадіоні Максимус. По солісту групи Боно (вокал та гітара) та його команді зовсім не помітно було, що вчора вони наживо відпрацювали своє двогодинне шоу: невичерпна енергія та якісний звук і світло передавали публіці вируючу енергетику.
Щоправда, стався невеличкий “ляпсус”, проте радше географічний, коли Боно переплутав Сараєво з Шібеніком, додавши Сараєво до хорватських міст. Чи, можливо, він так хотів привітати своїх фанатів звідти. Адже в гурту є лірична пісня “Міс Сараєво”, написана після війни у Боснії.
Під час концерту здавалося, що сцена, яка асоціювалася з чудернацьким літаючим апаратом, і решта дивної конструкції ось-ось злетить догори. Чотири сценічні “ноги” нагадували щупальця велетенського восьминога. Як на мене, це вказує на те, що група, попри свою відомість і солідний стаж на сцені, не боїться експериментувати й любить дивувати.
Окрім підтримки нового альбому, своїм турне ірландці переслідують ще одну мету - нагадати людям про Аун Сан Су Чжи (Aung San Suu Kyi) – лідера опозиції Бірми, яку тривалий час (18 місяців) власті утримують під домашнім арештом. У репертуарі U2 є пісня Walk On, присвячена правозахисниці. Музиканти навіть закликають шанувальників приходити на виступи у масках із зображенням Аун Сан Су Чжи. І справді, на сцену в Загребі виходило багато молоді у таких масках. Загалом члени гурту відомі своєю активною політичною діяльністю у сфері прав людини та соціальної справедливості завдяки участі у “Міжнародній амністії”, Make Poverty History, кампанії ONE, Live Aid, Live 8, DATA - Debt, AIDS, Trade in Africa Боно і Music Rising.
Переконана, Боно знає, що музика існує не лише задля естетичного задоволення, але є приводом замислитися, зокрема, над долею інших людей та народів. Адже не можемо ж ми, хай як нам тут не подобається, переселитися на іншу землю, на іншу планету...