Якщо зважити на вщент заповнений зал міського будинку культури, де зібралося майже 700 делегатів (за винятком представників Млинівського району, котрі через проблеми з транспортом не змогли добратися до Рівного) та гостей обласної партійної конференції, «Третя сила» й справді достукалася до сердець тисяч людей.
Напевне, найлогічнішим аргументуванням такого стрімкого зростання популярності політичної сили, котра зародилася менше року тому, слугують слова голови обласної організації «Третьої сили» Миколи Панащука.
- Ми партія не одного імені, ми партія самодостатніх особистостей, об'єднаних ідеєю правди і добра, ідеєю лідерської України, - висловився він на зібранні, яке, до речі, можливо, символічно відбулося у день річниці Соборності України. - Ми об'єднані в партію, але в ході громадсько-політичної роботи наша діяльність переросте в широку політичну течію, як у 1991 році - Народний рух за перебудову, у 2004 році - Помаранчевий рух, 2006 рік - наступна хвиля громадсько-політичного руху - за «Третьою силою».
Логічним продовженням переконань Миколи Панащука став виступ на конференції лідера партії, народного депутата України Василя Гаврилюка. «Колись брав участь у конференції в Донецьку, - зауважив він, - де представники багатьох партій шукали відповідь, як об'єднати Схід і Захід. А я сказав дуже просту річ: якщо не буде партії з якісно новими підходами, котра відстоюватиме інтереси не Донецька і не Львова, а всієї України, ми не зможемо згуртувати народ. Проте, на жаль, спостерігаємо зовсім іншу картину: одні хиляться до Заходу, інші до Сходу, як правило, з простягнутою рукою. Щоправда, є окремі політичні блоки, які намагаються видати себе за третю силу. Однак ніхто, і в цьому ще раз пересвідчилися на загостренні політичної кризи, не вболіває про національну ідею, про вітчизняного товаровиробника, селянина, звичайного мешканця України. Ми ж беремо все краще в одних та інших, пропонуємо поступитися власними амбіціями заради людей. Чим відрізняється «Третя сила» від інших партій? А тим, що ми не діти Кучми, ми не куми, ми не з тюрми, ми не соратники Лазаренка, ми не крали, ми не вбивали, ми не зраджували і не репресували, ми не обманювали довіру, ми не зраджували вірі, ми йдемо від серця до серця з правдою та добром».
Зрештою, обличчям партії є не тільки і навіть не стільки ідеологічні засади чи красномовні гасла, як її представники. Про «Третю силу», зокрема, її обласну партійну організацію, як кажуть, сам за себе говорить партійний список до обласної ради, який очолює голова обласної організації Микола Панащук. До речі, в числі кандидатів - як члени партії, так і позапартійні, що засвідчує той факт, що «Третя сила» й справді не просто партія, а громадський рух. До того ж, кожен із висуванців - самодостатня особистість, яка вже залишила добрий слід у житті і досягла високого професійного рівня. Це, скажімо, представник ділового світу, голова Рівненської торгово-промислової палати Микола Ярощук, еколог, підприємець Вікторія Гребінець, успішний фермер Західного регіону Олександр Корунов, директор виконавчої дирекції Рівненського обласного фонду страхування з тимчасової втрати працездатності Григорій Ясиновський, голова Поліського наукового товариства, кандидат філологічних наук, начальник обласного виборчого штабу, який стоїть 24-м у загальнопартійному списку до Верховної Ради, Михайло Назарук, координатор міжцерковної ради, магістр теології, єпископ Володимир Ільчук та інші, не менш відомі в регіоні люди. У списку три депутати обласної ради: Георгій Сладковський, Володимир Вінічук, Федір Якубович, відомий спортсмен Володимир Трофимов. Принагідно сказати, що «Третя сила» - чи не єдина в області політична сила, котра сформувала партійні списки без сварок та демаршів.
На конференції, в ході якої делегати не лише затвердили партійний список до обласної ради та передвиборчу програму, прийнято рішення рекомендувати Рівненській міській партійній конференції висунути кандидатом на посаду міського голови Рівного нинішнього його першого заступника Олександра Кравчука. Після закінчення велелюдного зібрання відбулася прес-конференція за участю Василя Гаврилюка, Миколи Панащука та Олександра Кравчука.