З пілотного до сталого

- Вікторе Анатолійовичу, яким чином у Рівному реформуватимуть житлово-комунальне господарство, на котре, як правило, в бюджеті закладається мізерна сума під потреби?

- Викриваючи своє бачення проблеми, Президент України зазначив, що уряд вишукуватиме необхідні кошти на вирішення нагальних проблем житлово-комунальної галузі. Адже мова йде не тільки про ремонт стиків, дахів, які в силу власних можливостей поетапно проводимо, а й не менш злободенних питань - забезпечення роботи ліфтів, бездоганної подачі тепла, води, благоустрою доріг і т.д. Проблем настільки багато, що, коли б не навчилися вирішувати навіть за такого мізерного фінансування, зараз, напевно, не знали б, з чого й розпочинати.

- А що з того, до чого закликає Президент, у місті вже успішно реалізовується?

- Насамперед, у чому Рівне випередило інші міста України, це послідовна реалізація програми з енергозбереження, окрім якої маємо ще й програму сталого розвитку. Вона, як відомо, започаткована з 2003 року і працює за такою методикою: 50 відсотків на втілення програми виділяє місто і 50 - ООН. Зокрема, завдяки програмі ПРООН, яка тісно пов'язана з енергозбереженням, місто отримало 530 тисяч гривень. Перший етап проекту з енергозбереження закінчився в 2005 році, виділено 1,84 мільйона доларів США на впровадження цього проекту. Кошти вкладені на реконструкцію котельні на вул. Кн. Володимира, тобто перетворення її на ТЕЦ. Сьогодні жителі мікрорайону «Північний» цілодобово користуються гарячою водою. КП «Теплосервіс» отримує доходів у рік приблизно на 2,5 мільйона гривень. Аналогічний проект на суму 500 тисяч гривень запланований на 2006 рік.

Слід також сказати, що завдяки цій програмі реконструйовано котельню центральної міської лікарні. Ефект можна оцінювати за показниками рентабельності: якщо затрати на енергоносії в «Комуненергії» складають понад 60 відсотків, то на котельні - 53 відсотки. Це доволі суттєва цифра економії майже 10 відсотків газу, коли йдеться про підвищення ціни на нього.

- Однак сподіватимемося, що програма енергозбереження не обмежиться одним лише пілотним проектом.

- Так, це була перша стадія проекту. Нині започаткована друга, яка передбачає фінансування з боку програми ПРООН у розмірі 3,4 мільйона доларів. Вона передбачає комерціалізацію проекту, тобто залучення інвестора додатково, який вкладав би кошти в енергозбереження міста. Такі кошти передбачені приблизно до 20 мільйонів доларів. Розроблена програма і активно шукаємо інвестора, маємо конкретні пропозиції від кількох фірм. Найближчим часом такий інвестор з'явиться.

- А що, власне, передбачає програма енергозбереження?

- Перш за все, будівництво ТЕЦ в інших частинах міста - котельні на Макарова, 42, яка дозволить давати дешевшу гарячу воду цілодобово. На сьогоднішній день «Комуненергія» не може собі дозволити такий графік, бо тариф був би надто високий, у 1,5-2 рази більший, ніж є зараз. При зведенні ТЕЦ зменшення ціни на гарячу воду відбудеться за рахунок вироблення електроенергії, котра постачається в комунальні структури та бюджетні організації міста. Наступний проект - це реконструкція котельні на радіозаводі, що дозволить забезпечити гарячою водою східний мікрорайон Рівного. До речі, технології, які впроваджуємо, базуються на досвіді Німеччини, Данії. Вони вже все це пройшли, газ у них давно дорогий.

- Це, гадаю, Ви перерахували великі проекти?

- Так, адже маємо проекти меншого рівня. Наприклад, гуманітарної гімназії, котра років з десять є проблемним проектом, оскільки в ній немає достатньо тепла. Вже виділені кошти. Підняття тарифів на газ змусило дивитися на альтернативне опалення. Для міста це - відходи деревини від обрізання дерев навесні-восени, які, в основному, вивозяться на смітник. Отож, плануємо побудувати котельню для міської дитячої лікарні, котра працюватиме на відходах деревини. Для нашого регіону, до речі, це новий проект. Він дозволить подивитися по-іншому на енергопостачання.

Активно також впроваджуємо програму енергозбереження в самих будівлях - школах, садочках, лікарнях, бюджетних установах, замінюючи вікна, двері. Починаючи з 2003 року, встановили понад 20 лічильників у школах з погодним регулюванням, які дозволяють економити теплоносії, а отже, і бюджетні кошти.

- Однак, скажімо, будівництво сучасних котелень ще не вирішує всього спектру проблем житлово-комунальної сфери?

- А про це й мови немає, хоча також дуже важлива ділянка роботи. На мою думку, енергозбереження повинно розпочинатися зі споживача, привести його норми до світових стандартів. Це дозволить зменшити затрати й на виробництво, і на транспортування тепла. Отож, здійснюючи реконструкцію котельні, водночас треба міняти трасу, в будинках - вікна, двері, систему регулювання, утеплити стіни, дахи. Словом, необхідно більше уваги приділити будівлям. Тому, передусім, проведемо енергоаудити в усіх бюджетних установах, визначимо заходи, що зменшать енергоспоживання.

- З бюджетними установами все зрозуміло, а як буде з житловим

фондом?

- Вже в нинішньому році впроваджуватимемо пілотну модель реформування сфери управління житловим фондом, створивши на базі трьох будинків на вулиці Данила Галицького асоціацію співвласників. Зокрема, передбачається реалізація комплексу технічних та технологічних заходів з оптимізації водопостачання, тепловодопостачання будинків, що дозволить отримати економічний ефект лише від реструктуризації системи опалення та гарячого водопостачання в сумі понад 780 тисяч гривень на рік.