За його словами, рівненські лісівники найшвидше оговталися від економічних негараздів і вийшли на докризові показники у роботі. Відтак, Микола Харитонович запросив на малу Батьківщину начальників управлінь лісового господарства з усієї України, аби на практиці показати, як потрібно господарювати, щоб отримувати прибутки, а головне - платити працівникам гідну зарплатню. До речі, про те, що на Рівненщині у лісівничій галузі добре платять, гості почули безпосередньо від робітників та лісничих, які переконували, що отримати на руки до 3-4 тисяч гривень на місяць для них не вигадки. Щоправда, задля справедливості, слід зауважити, що зарплатня у лісгоспах області звісно ж різна, однак середній її розмір - а це дві з половиною тисячі гривень, - чи не найвищий у галузі.
До речі, таке фінансове стимулювання своїх працівників, яке залежить від раціональної розробки деревини - одна зі складових успіху рівненських лісівників. Іншими словами, чим більше високоякісної (ділової) сировини під час розробки отримає працівник - тим більшою буде його зарплатня. І якщо подібне вдасться запровадити й в інших управліннях України, виконати завдання голови Держкомітету: подолати 3 млрд. рубіж з реалізації - цілком реально.
- Робити це потрібно не за рахунок використання нових лісосік, а завдяки раціональним підходам для отримання кінцевого продукту, - наголосив Микола Шершун.
Як це вдається, рівненські лісівники показали на прикладах. У Клесівському лісгоспі учасники колегії оглянули цехи переробки, ознайомилися з сучасними методами раціональної розробки деревини, які застосовують і впроваджують в області.
Також гості побачили і лісокультурну роботу, яку проводять у Страшівському лісництві Сарненського лісгоспу, відвідали розсадник, тепличне господарство та вольєри у Констянтинівському лісництві.
Ще одне нововведення - електронний метод обліку деревини, гостям показали у Немовицькому лісництві Сарненського лісгоспу. Який керівництво Держкомітету планує поширити по всій Україні. Адже такий облік - це один зі шляхів боротьби з незаконними рубками, бо дозволяє відслідковувати всю деревину, яка вирощена і зрубана в Україні.
Мають що запропонувати рівненські лісівники і для економії природного газу. Та показали учасникам колегії нові можливості технології виготовлення паливних гранул, використання паливної тріски з лісосічних відходів. Використовуючи власний ресурсний потенціал - неліквідну деревину, лісівники Рівненщини можуть налагодити виробництво паливних гранул для енергетичних потреб області. Як результат, область може щороку економити сьому частину газу, що споживає разом з хімічним гігантом ВАТ “Рівнеазот”. Адже лісівники вже сьогодні мають усі ресурси і обладнання для виготовлення 100 тис. тонн палива з відходів.
Загалом день проведення колегії для всіх її учасників видався насиченим, а головне - корисним. Тому прогресивний досвід рівненських лісівників їхні колеги пообіцяли поширювати по всій Україні.