Дві різдвяні художні виставки відкрилися у Рівному напередодні новорічних свят. Власні доробки представили глядачу професійні художники та діти, які вчаться малювати. 17 грудня у виставковій залі міського будинку культури, в парку ім. Тараса Шевченка, вперше відкривається виставка робіт 36ти учнів Рівненської державної дитячої художньої школи, присвячена різдвяним святам. Днем пізніше у виставковій залі Спілки художників Рівненщини у експозиції “Зимовий вернісаж” було представлено понад півсотні картин відомих рівненських художників, серед яких були не тільки члени спілки.
НЕ ЗАГЛЯДАЄ
В нас на вулиці давно
Кажуть люди, Варко,
Що твій Федір знов почав
Заглядати в чарку.
Бач, як брешуть паразити,
В печінки їм сказу!
Зовсім він не заглядає,
А дудлить одразу!
1704 рік... Саме той час, коли гетьман Іван Степанович Мазепа досяг вершини своєї могутності. На схилі літ своїх, маючи за плечима 65 років, раптом закохався він у надзвичайно вродливу дівчину Мотрю, доньку генерального судді Війська Запорозького Василя Леонтійовича Кочубея.
Коштовності знаменитостей часто опиняються в центрі публічних скандалів. Енгеліна Василівна Рогальська проста у спілкуванні, хоча вона легенда: дружила з колишнім міністром культури Фурцевою, сім’ями Щолокова, Брежнєвих. Сьогодні з особистих друзів у неї Йосип Кобзон і багато артистів. Вона була однією з кращих циркових наїзниць і на закордонних гастролях у радянські роки зустрічалася з Папою Римським, шейхами.
Скільки не повторюй стару англійську приказку про те, що не треба всі яйця класти в одну корзину, завжди знайдуться вперті, що сперечаються з істиною. Вони то вважають сенсом існування роботу, то норовлять розчинитися в любові, а коли настає розчарування, вважають, що життя скінчилося... Не уникла метань з крайності в крайність і легендарна “культурна міністерша” Катерина Фурцева. За те й уславилася в народі “Катериною Великою” з одного боку, “дурьбабою” з іншого...
Агата Мері Кларисса Маллоуен більш відома на прізвище чоловіка як Агата Крісті. Відноситься до числа найвідоміших у світі авторів детективної прози і є одним із найпублікованіших письменників за всю історію людства (після Біблії та Шекспіра). Крісті опублікувала більше 60 детективних романів, 6 любовних романів (під псевдонімом Мері Уестмекотт) і 19 збірок оповідань. 16 її п’єс були поставлені в Лондоні. Книги Агати Крісті видані тиражем понад 2 мільярди екземплярів і перекладені більш ніж на 100 мов світу. Їй також належить рекорд за максимальним числом театральних постановок її творів. П’єса Агати Крісті “Мишоловка” вперше була поставлена в 1952 році і до цих пір безперервно демонструється.
Найбільші цінності в житті господині “Радеми” - сім’я, діти і внуки
Для більшості рівненських підприємців дрібний бізнес розпочинався із “човникових” поїздок за кордон. Для багатьох з них підприємницька діяльність, на жаль, уже закінчилася, не пройшовши випробування кредитами, кризами та новим Податковим кодексом. Ті ж, хто вціліли у складних ринкових умовах, продовжують виконувати нелегку в Україні місію середнього класу, який у цивілізованих країнах заслужено вважається економічним хребтом суспільства. Завжди цікаво зустрічатися з ветеранами ринкової економіки людьми, які двадцять і більше років присвятили власному бізнесу, що став справою їх життя. До них я відношу директора Торгового центру “Радема” Раїсу Олександрівну ХАВРУК (на фото). Була б моя воля, я б такій упертій та працьовитій жінці присвоїв звання “Герой капіталістичної праці”. У радянські часи, впевнений, колишня ткаляударниця Рівненського льонокомбінату неодмінно стала б Героєм соціалістичної праці. А сьогодні вона представляє в Україні торгову марку “Радема”, піднімає вітчизняного виробника олії найкращого українського натурального продукту.
5 жовтня відзначаємо День учителя: гарний, світлий, з посмішками, спогадами, квітами, з найкращими побажаннями, повагою, із дзвінкими дитячими голосами та чорнобривцями біля школи. А вже 15 жовтня світ відзначатиме інший день: сумний, похмурий, тихий, темний, покритий молитвами святої Покрови Міжнародний день білої тростини, незмінного супутника незрячих людей, який став символом сліпоти. Кілька років тому його почали відзначати в Україні, але поки що про це мало хто знає.
Мало хто знає, що одна з найяскравіших зірок радянського кінематографа Марина Ладиніна в юності була сільською вчителькою. А мабуть, саме в цьому факті її біографії й криється загадка неповторності цієї особи, так не схожої на зірку в традиційному розумінні цього слова. Цілих 20 років вона була “царицею екрану”. Під її пісні прожили життя мільйони людей, і для всіх цих мільйонів вона була своя, рідна, зрозуміла, народна не за званням, а за сутністю. Усі її ролі випромінюють світло та оптимізм. Вона була героїнею соціальної казки, яку майстерно створював на екрані її чоловік і талановитий режисер Іван Пир’єв. А кому ж не хочеться вірити в казку?
Головний редактор - Конєв В.Л., тел.(098)0565477, (096)3950057
Використовувати матеріали газети "Рівне-Ракурс" можна лише пославшись на "Рівне-Ракурс" (для інтернет-виданнь - зробивши гіперпосилання). Будь-яке копіювання, публікація, чи передрук наступне поширення інформації, що не має посилання на "IРА "Ракурс" суворо забороняється
Партнери 