Трапилося це торік у листопаді. Віктор прямував із рідного міста до столиці, однак ненадовго вирішив погостювати в Рівному. Вдень гуляв містом, а ночі коротав у залі очікувань залізничного вокзалу. Гроші закінчувались, тому вирішив підзаробити. Спосіб покращання матеріального становища вибрав не новий, а останнім часом досить розповсюджений. Для цього йому знадобилися телефон та кілька номерів різних мобільних операторів. Коротше кажучи, Віктор набирав вигаданий номер і, представляючись товаришем, повідомляв абоненту неприємну новину: його родич потрапив у дорожньотранспортну пригоду, тому негайно потрібні кошти. Першою Вікторовою жертвою стала літня жінка, яка щиро повірила, що її внук потрапив у біду. Вона без вагань віддала невідомому чоловікові три тисячі гривень на порятунок рідної людини.
Через кілька годин після півночі Віктор знову навмання набирав номери мобільного зв’язку в пошуках тих, хто проживає в Рівному чи ж неподалік обласного центру. Слухавку підняла жінка, яка за кілька хвилин дізналася, що її син поблизу Тернополя потрапив в автомобільну аварію, а на порятунок його життя необхідні кошти. Як і в першому випадку, рівнянка зібрала все, що мала, дві тисячі гривень. Однак цього разу фортуна була не на боці вигадливого волинянина. Окрім матері “потерпілого”, на шахрая очікував її чоловік, колишній працівник міліції, який на підмогу викликав правоохоронців.
У ході досудового розслідування, а також під час судових засідань, за наявності незаперечних доказів, Віктор змінив статус із підозрюваного на засудженого. Рівненський міський суд кваліфікував дії чоловіка за ч. 2 ст. 190 (шахрайство, вчинене повторно) та ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190 (замах на шахрайство) КК України і призначив покарання у вигляді обмеження волі на півтора року з відбуванням у кримінальновиконавчій установі.