- Наш гурт “Внутрішня подорож” зібрався рік тому, – розповідає соліст гурту, киянин Валентин Іонов. - Кожний з учасників гурту грав індійську музику і до того. Хтось із наших музикантів грає на гітарі, хтось - на акордеоні, керівник нашого гурту, харків’янин Сергій Перепелиця, довгий час був ресторанним музикантом. Усі музиканти, окрім мене, мають музичну освіту. За фахом я - програміст, але 20 років тому захопився грою на різних сопілках і долучився до музики. Особисто маю колекцію з 30-ти музичних інструментів, на яких граю, але в гурті виступаю як співак та граю на українській сопілці.
Учасники гурту знають один одного давно, але гурт вирішили заснувати рік тому. Проблемою є те, що ми усі мешкаємо в різних містах України, тому іноді доводиться проводити репетиції або напередодні концертів, або під час гастролей. Репертуар ми узгоджуємо, спілкуючись між собою в Інтернеті. Робимо наші концерти безкоштовними, бо Шрі Чинмой теж виступав безкоштовно. Він виступав у таких великих залах як “Альберт хол” та “Карнегі хол” у Нью Йорку. Я був на концерті Шрі Чинмоя в Празі, де зібралося багато тисяч людей, і це мене дуже вразило й підштовхнуло до творчості.
Виконуємо індійські пісні, але вони аранжировані нами на український та європейський манер. Пісні співаємо індійською мовою, але я читаю вірші, перекладені з англійської на українську мову. У нашому складі є музиканти, які мешкають в Києві, Харкові, Львові та Вінниці. Протягом року виступали в Києві, Дніпропетровську, Одесі, Маріуполі. У Рівне прибули за два дні до концерту з метою провести кілька репетицій у повному складі. У Шрі Чинмоя більше 21 тисячі пісень, для виконання вибрали ті, які нам більше до вподоби.
Назва гурту “Внутрішня подорож” свідчить про те, що ми прагнемо до чогось глибинного, внутрішнього – до гармонії, до відчуття спокою, яке так потрібно людині. Наша музика, як “броня” проти негативу світу. Ми живемо в час інформаційних війн, тому, аби захиститися, треба мати міцний внутрішній захист. Саме така одухотворена, спокійна музика допомагає мені особисто реагувати на ті події, які відбуваються нині в Україні.
Нам пропонували зробити наш концерт благодійним – наприклад зібрати гроші на армію, або дитбудинок. Але вхід на наш концерт безкоштовний, тому під час його проведення ми просто звертаємося до людей, щоб вони допомогли комусь, хто цього потребує. На концерті ми спонукаємо людей, щоб кожний вибрав якийсь благодійний проект, та підтримав його фінансово. Можливо, саме наша музика заохотить людей зробити якісь благодійні вчинки.
В індійській музиці дуже багато спільного з українською народною музикою. Коли звучать ліричні композиції, вони можуть бути аналогічними до пісень різних культур. Якось під час нашого виступу в російському Краснодарі до мене звернувся вірменин і запитав, звідки знаю мелодію, яку грав на флейті, йому в дитинстві її наспівувала мати. Мені також казали, що деякі індійські мелодії схожі на українські мотиви. Можливо, це доводить, що етнічна музика певною мірою має спільне коріння.