Питання формування здорового способу життя завжди було на порядку денному. Люди середнього та старшого покоління добре пам’ятають ті часи, коли книжковий ринок був насичений популярною медичною літературою відповідного змісту. Бережливе ставлення до здоров’я людини профілактика та лікування різних хвороб - основна тематика різноманітних брошур, які поширювалися тоді серед населення. Наскільки позитивно впливали всі ці поради на людську свідомість – судити непросто, адже не кожному, очевидно, дано збагнути, що здоров’я та життя - найбільша цінність, дарована нам природою. Та й, зрештою, що є найважливішим у питаннях поліпшення здоров’я населення: підвищення рівня сучасної лікувальної медицини, а чи посилення акценту на роз’яснювально-пропагандистську роботу? З цього приводу і розмова з головним лікарем КЗ „Обласний центр здоров’я” РОР Миколою Юзвенком
- Миколо Леонідовичу, незважаючи на те, що з кожним роком ми чуємо про запровадження більш новітніх, а відтак досконаліших діагностичних та лікувальних технологій в медичній галузі, статистика захворюваності з багатьох хвороб аж ніяк не знижується, а навпаки зростає. Тому напрошується висновок: можливо, все-таки більш правильним й ефективнішим є напрям, у якому чільне місце посяде профілактична медицина?
- Досвід країн Європи та деяких країн світу красномовно свідчить, що переконливим результатом ефективності оздоровчо-профілактичних заходів є суттєве зниження (у середньому на 30%) захворюваності та смертності від ішемічної хвороби серця та цереброваскулярної патології.
На моє глибоке переконання, одним з шляхів стабілізації цієї ситуації зараз є реформування системи охорони здоров’я саме на основі профілактичної парадигми, збільшення фінансування та широке впровадження сучасних профілактичних та санологічних стратегій, які покликані запобігти та усунути причини розвитку багатьох неінфекційних захворювань. Звідси і головне завдання нас, фахівців обласних центрів здоров’я, полягає у важливості консультацій населення з питань здоров’я зберігаючої поведінки та вироблення навичок здорового способу життя, здійснення організаційно-методичної допомоги дільничним та сімейним лікарям з питань визначення рівня здоров’я. Справа в тому, що захворювання і смертність від хвороб, які в значній мірі зумовлені поведінкою та способом життя людини, можуть та повинні знижуватись при застосуванні сучасних заходів первинної та вторинної профілактики.
Це питання неодноразово порушується на заходах всеукраїнського рівня, семінарах, науково-практичних конференціях. Так, зокрема, на науково-практичній конференції, яка відбулась у Києві у жовтні минулого року на тему : “Медико-соціальні питання реформування в сфері охорони здоров’я”, обговорювалась Концепція формування здорового способу життя населення нашої країни та роль Центрів Здоров’я у формуванні в населення мотивації до здорового способу життя та профілактики хронічних неінфекційних захворювань, адже, як зазначалося, сучасний стан громадського здоров’я в Україні характеризується як кризовий, про що свідчать негативні тенденції у статистичних показників серед дитячого та дорослого населення. Здавалося б, висока тривалість життя і надійне здоров’я повинні бути правилом, але, на жаль, - це виняток.
(продовження в наступному номері)